При розмиканні нерухомого і рухомого контактів між ними виникає дуга і утворюється газовий пузир. Внаслідок невеликого об'єму дугогасильного пристрою, тиск у газовому пузирі істотно більший, ніж при простому розриві в оливі. При виході рухомого контакту з отвору у дні, слідом за ним з дугогасильного пристрою виривається потік газу і парів оливи, що знаходяться під великим тиском у камері. Цей процес має назву газооливного дуття. Такий момент найбільш сприятливий для гасіння дуги. Але він може і не збігатися з моментом проходження струму через нуль, і тоді ефективність гасіння дуги істотно зменшується. При вимкненні малих струмів тиск у дугогасильному пристрої незначно підвищується і гасіння дуги відбувається так само, як і при простому розриві в оливі. У дугогасильному пристрої з поздовжнім оливним дуттям (рис. 1.2, в) корпус розділений ізоляційною перегородкою з отворами на дві частини. У центрі перегородки розташований проміжний контакт, що може переміщуватись на невелику відстань. У верхній частині корпуса закріплено нерухомий контакт, а в нижній є отвір для трубчатого рухомого контакту. При увімкненому положенні оливного вимикача нерухомий контакт торкається верхнього кінця проміжного контакту, а нижній – рухомого контакту. При вимкненні починається одночасне переміщення рухомого і проміжного контактів, утворюється проміжок між проміжним та нерухомим контактами і між ними виникає дуга, яка називається генерувальною. Вона створює тиск усередині корпуса. Проміжний контакт проходить відстань 15–20 мм і зупиняється. Тоді між ним і рухомим контактом, що продовжує свій рух, виникає друга дуга, яка називається гасильною. Під дією тиску, створеного генерувальною дугою, олива спрямовується до гасильної дуги, входить у тісне зіткнення з нею і через порожнину трубчатого рухомого контакту виходить у бак вимикача, у якому олива знаходиться під атмосферним тиском. Отже, ефективний вплив газооливової суміші на дугу відбувається усередині дугогасильного пристрою ще до виходу з нього рухомого контакту, що сприяє швидкому гасінню дуги при переході струму через нуль. У дугогасильному пристрої з поперечним оливним дуттям (рис. 1.2, г) до корпуса приєднано набір ізоляційних пластин з центральними отворами. Частина пластин (через одну) має прорізи (щілини), що виходять назовні. При розімкненні нерухомого і рухомого контактів між ними виникає дуга, що створює підвищений (increased) тиск у камері. Вихід оливи з камери через прорізи в пластинах закритий рухомим контактом. Після проходження рухомого контакту першої щілини, відкривається вихід оливи з дугогасильного пристрою. Поперечний струмінь оливи входить у тісне зіткнення з дугою, сприяючи її гасінню. Якщо після відкриття рухомим контактом першої щілини не відбулося гасіння дуги, то відкриється друга щілина і на дугу впливатимуть уже два струмені оливи і т.д. |