|
В увімкненому положенні контактний стержень знаходиться в розетковому контакті (рис. 3.17, б). При вимиканні привод звільняє вимикальну пружину, яка знаходиться на рамі (carriage) вимикача, і під дією її сили вал вимикача повертається, рух передається ізоляційній тязі, а від неї приводному механізму 10 і контактному стержню, який рухається догори. При розмиканні контактів виникає дуга, яка випаровує і розкладає оливу. В перші моменти контактний стержень закриває поперечний канал дугогасильної камери, тому тиск різко підвищується, частина оливи заповняє буферний об'єм, стискаючи в ньому повітря. Як тільки стержень відкриває перший поперечний канал, створюється поперечне дуття газами і парами оливи. При переході струму через нуль тиск в газопаровому пузирі знижується і стиснене повітря буферного об'єму, що діє подібно до поршня, витісняє оливу в зону гасіння дуги (рис. 3.17, в). При вимиканні великих струмів виникає енергійне поперечне дуття, дуга гасне в нижній частині камери. При вимкненні малих струмів дуга тя-гнеться за стержнем і у верхній частині камери випаровується олива в спеціальних карманах, створюючи зустрічно-радіальне дуття, а при виході стержня із камери — поздовжнє дуття. Час гасіння дуги при вимкненні великих і малих струмів не перевищує 0,015-0,025 с. Для підвищення стійкості контактів до дії електричної дуги і збільшення (augmentation) терміну їх роботи знімний наконечник рухомого контакту та верхні торці ламелів нерухомого контакту виконуються з дугостійкої металокераміки.
|
|
