Експериментальні дослідження електричних машин. Частина І. Машини постійного струму

 

2.1 Будова машини постійного струму

2.2 Принцип дії генератора

2.3 Принцип дії двигуна

2.4 Реакція якоря

2.5 Класифікація генераторів за способом збудження

2.6 Процес самозбудження генератора з паралельним збудженням

2.7 Рівняння обертових моментів для генератора

2.8 Класифікація двигунів за способом збудження

2.9 Рівняння обертових моментів для двигуна

 

РОЗДІЛ 2
Теоретичні відомості про електричні машини постійного струму

 

 

2.7 Рівняння обертових моментів для генератора

 

Рівняння обертових моментів для сталого режиму роботи генератора має вигляд:

                                              Мв = М0 + М.                                         (2.28)

В цьому виразі

                                                                                                (2.29)

є прикладеним до вала генератора моментом обертання первинного двигуна,

                                                                                                (2.30)

– електромагнітний момент, який розвивається якорем, і

                                                    (2.31)

– обертовий момент, що відповідає втратам на тертя Мтр і магнітним додатковим втратам Ммг.д,  які покриваються за рахунок механічної потужності.

рмх – механічні втрати; рмг – магнітні втрати, рд – додаткові втрати.

В неусталеному режимі, коли швидкість обертання змінюється, виникає динамічний момент обертання

                                                                                          (2.32)

де J – момент інерції обертових частин генератора.

Динамічний момент відповідає зміні кінетичної енергії обертових мас.

При збільшенні швидкості обертання момент Мдин > 0 і момент М0 + М є гальмівним. У даному випадку кінетична енергія обертових мас збільшується за рахунок роботи первинного двигуна.

Якщо момент Мдин < 0, то він діє в напрямі обертання і є рушійним, підтримуючи обертання за рахунок зменшення кінетичної енергії обертових мас.

Таким чином, у загальному випадку, при n ≠ const,

                                                                            (2.33)

Момент

                                                                                        (2.34)

відповідає статичним силам. Його називають статичним моментом. При такому трактуванні можна записати

                                                                                    (2.35)