Конституція України гарантує право кожного громадянина на захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності (стаття 54). Стосовно винаходів і корисних моделей, які є об'єктами інтелектуальної власності, слід зазначити, що будь-яке посягання на права власника патенту, передбачене статтею 23 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним адміністративним, цивільним і кримінальним законодавствами України. Для промислових зразків ця норма визначена статтею 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки". Для власників знаків для товарів і послуг - статтею 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Для власника зареєстрованої топографії ІМС - статтею 16 Закону України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем". Таким порушенням визнаються дії з боку будь якої особи щодо:
- пропонування для продажу, введення в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється патентом.
Необхідно знати, що продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
Аналогічні норми є чинними і для інших об'єктів промислової власності.
Наприклад, таким порушенням визнаються дії з боку будь-якої особи щодо застосування зареєстрованого знака або позначення, схожого із зареєстрованим знаком до ступеня змішування (схожого з ним настільки, що їх можна сплутати) на товарах і при наданні послуг, для яких його зареєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг в господарський оборот.
На вимогу власника охоронного документа (патенту, свідоцтва),таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.
Вимагати поновлення порушених прав власника патенту (свідоцтва) може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.
Для захисту виключного права власник повинен довести, що його патент (свідоцтво) було порушено.
Таким чином у справах про контрафакцію, тобто порушення прав на патент (свідоцтво), центральним є питання збору доказів про факти порушення. Необхідно розуміти, що цей процес дуже трудомісткий. Особливо важким є одержання доказів у справах про порушення прав на такий об'єкт винаходу, як спосіб, оскільки при цьому необхідно мати доступ на підприємство порушника.
Порушенням патенту, як це вже зазначалося, визнаються дії з боку будь-якої особи щодо:
- виготовлення, пропонування для продажу, введення в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, що охороняється патентом;
- застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей спосіб, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, що і так очевидно;
- пропонування для продажу, введення в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється патентом.
Для товарного знаку таким порушенням визнаються дії з боку будь-якої особи щодо застосування зареєстрованого знаку або позначення схожого із зареєстрованим знаком до ступеня змішування схожого з ним настільки, що їх можна сплутати на товарах і при наданні послуг, для яких його зареєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг в господарський оборот.
Для топографії таким порушенням визнаються дії з боку будь-якої особи щодо:
- копіювання топографії;
- виготовлення ІМС із застосуванням даної топографії;
- виготовлення будь-яких виробів, що містять такі ІМС;
- ввезення таких ІМС та виробів, що їх містять, на митну територію України;
- пропонування для продажу, продаж, зберігання в зазначених цілях та інше, введення в обіг ІМС, виготовленої із застосуванням зареєстрованої топографії, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС.
Наведений перелік контрафактних дій є вичерпним, тобто будь-які інші дії не можуть переслідуватись законом. Слід зазначити, що перелічені дії є окремими випадками протизаконного використання об'єкта, що охороняється, і мають самостійне значення. Іншими словами, будь-яка зазначена дія, наприклад виготовлення, вважається порушенням закону.
Самостійність вказаних складів правопорушень полягає в тому, що за кожен з них власник прав може переслідувати порушника свого патенту.
Раніше первісними формами правопорушень виступали лише несанкціоноване виготовлення продукту та застосування способу. Але з часом, в результаті ринкових перетворень, що пов'язані зі спеціалізацією підприємств, розвитком кооперації, стало необхідним забезпечення ефективного захисту продукту на всіх етапах просування його до споживача: виготовлення, зберігання, ввезення, пропонування до продажу, продаж тощо.
Необхідно враховувати, що кожна форма протиправного використання має свої особливості. Наприклад, сам по собі факт виготовлення контрафактного товару є правопорушенням і не залежить від подальшого введення товару в обіг. (Слід пам'ятати, що таке виготовлення має носити характер промислового, з метою одержання доходу). Це також є цілком слушним для такої форми контрафакції, як ввезення товару на митну територію із порушенням прав інтелектуальної власності. Цей вид правопорушення також не залежить від подальших дій порушника щодо такого товару.
В той же час, що стосується зберігання контрафактного товару, наявність наміру на подальші дії (наприклад, пропонування до продажу, продаж) є вирішальним для кваліфікування його як правопорушення, тому що сам факт зберігання ще не є підтвердженням намірів порушника внести товар у господарський обіг.
Тому слід визнати: правильна кваліфікація порушення прав власника має першочергове значення для захисту його майнових інтересів.
Слід враховувати, що не всі дії, які порушують права на об'єкт, можна вважати введенням в господарський оборот (обіг). Виготовлення певного виробу, наприклад, вважають введенням в господарський оборот. Такий підхід при кваліфікації правопорушення може призвести до суттєвого звуження патентної монополії власника прав.
Окрім цього, не можна некоректно застосовувати поняття "попереднього користування" стосовно винаходів, розуміючи під цим виготовлення дослідних зразків або дослідних партій. Слід завжди розуміти, що термін "попереднє користування" має чіткий юридичний зміст: винятком з патентної монополії є використання винаходу особою, яка самостійно його запровадила або зробила для нього необхідні приготування (підготувала виробництво). Мова йде про виробника, який сам дійшов до цього винаходу, не знаючи про подану заявку, та вклав в його реалізацію значні кошти.
Іноді, при неправильній кваліфікації правопорушення, власники прав намагаються притягти до відповідальності осіб, на яких вона не поширюється. Наприклад, розроблення технічної документації, в якій використано чужий винахід (корисну модель), не може вважатись порушенням патенту як "інше введення у господарський оборот". При цьому неправомірно посилаються на те, що така документація є "науково-технічним продуктом, який передається замовнику". Те саме стосується промислових зразків та топографій ІМС.
Тут наявним є ототожнення правопорушувальної дії з "іншим введенням у господарський оборот".
Слід зазначити, що розробника технічної документації майже неможливо притягти до відповідальності, якщо не доведена його співучасть у виготовленні продукту, в якому використано чужий винахід (корисну модель, промисловий зразок, топографію ІМС). Причому продукт визнається виготовленим у тому випадку, коли він матеріалізований у реальному об'єкті господарської діяльності, наприклад, пристрої, а не в науково-технічній документації.
Таким чином, до відповідальності слід притягувати виробника контрафактної продукції, яка виготовляється на підставі переданої йому технічної документації.
Не можна притягувати до відповідальності осіб, які використовують чужий винахід у випадках, чітко обумовлених чинним законодавством (пункт 2 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"), а саме:
- конструкції при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного засобу;
- без комерційної мети;
- з науковою метою або з метою проведення експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо); при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря.
Аналогічні норми містять відповідні законодавчі акти стосовно інших об'єктів.
Окрім цього, не вважаються також порушенням прав власника дії, які підпадають під так звану доктрину "вичерпання прав", що встановлено в пункті 3 вищезазначеної статті. Тобто, якщо особа добросовісно придбала виріб, в якому використано винахід, що охороняється (мається на увазі, що виріб виготовлено за згодою власника прав), власник патенту не має права вимагати від покупця сплати додаткових коштів чи забороняти йому використовувати куплений виріб на власний розсуд. Наприклад, придбаний у магазині млинок для кави, що захищений патентом на винахід, не надає власнику патенту права вимагати від кожного покупця сплати "роялті" за кожну склянку намеленої кави. Це також стосується верстатів, інструментів та інших засобів виробництва.
Законодавством України встановлено відповідальність за порушення прав власника патенту. Відповідно до статті 30 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (для товарних знаків стаття 21 відповідного закону, для промислових зразків - стаття 27, для топографій ІМС - стаття 22) спори, пов'язані з його застосуванням, вирішуються арбітражним або третейським судом у порядку, встановленому чинним законодавством України. Суди, відповідно до їх компетенції, розглядають спори про авторство на винахід і корисну модель, встановлення власника патенту, порушення майнових прав власника патенту, укладання та виконання ліцензійних договорів, право попереднього користування, винагороду винахіднику (автору), компенсації. Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною прав, що надаються цими законами.
Чинним Кримінальним кодексом України (далі - ККУ) передбачена кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності.
Зокрема, статтею 136 ККУ (Порушення авторських прав) встановлено, що випуск під своїм ім'ям або інше привласнення авторства на чужий твір науки, літератури та мистецтва, незаконне відтворення або розповсюдження такого твору, караються виправними роботами на строк до двох років або штрафом у розмірі від п'ятдесяти до ста двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Необхідно зазначити, що суб'єктивна сторона цього злочину характеризується наміром. Мотиви порушення авторських і суміжних прав не мають значення для кваліфікації злочину. Статтею 137 ККУ (Порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності) встановлено, що привласнення авторства на чужі відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок чи раціоналізаторську пропозицію або розголошення без згоди автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до їх офіційної публікації, карається виправними роботами на строк до двох років або штрафом до тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності відповідно до цієї статті є злочином, якщо воно вчинено умисно .
Головне питання власника патенту або свідоцтва: "Чи можу я захистити свої права?" Відповідь на це питання потребує чіткого розуміння ситуації, в якій опиняються багато винахідників та їх роботодавців, зокрема, керівників малих підприємств. Дати цю відповідь можливо лише тоді, коли є відповідь ще на одне запитання: "Чи варто витрачати кошти на забезпечення правової охорони винаходу (корисної моделі, промислового зразка, товарного знака, топографії ІМС)?"
У кожному окремому випадку ця ситуація вирішується по-різному. У ринкових відносинах головним чинником виступає економічна доцільність будь-яких дій, в тому числі щодо захисту прав. Якщо Ви впевнені, що "гра варта свічок", то чинне законодавство (при всій його недосконалості) дозволить Вам забезпечити захист своїх законних інтересів.
Ви також повинні зважити на те,що першою дією, яку здійснить порушник, коли порадиться із фахівцем, буде подання зустрічного позову про визнання Вашого патенту (свідоцтва) недійсним. Це звична тактика відповідача по справі, який намагається довести, що його правопорушення просто не підпадає під обсяг охорони спірного патенту свідоцтва. Посилаючись па правові підстави, відповідач може намагатися оскаржити чинність Вашого охоронного документа. Він може посилатись на видимість винаходу, виходячи з попереднього рівня техніки (засудити його новизну), на очевидність винаходу (засудити винахідницький рівень), на недостатність чи неповноту опису винаходу для його впровадження, на те, що винахід не є корисним і не має промислової придатності, на те, що патент був виданий шляхом введення патентної експертизи в оману, із викривленням фактів або на те, що винахід був протиправно запозичений з іншого патенту.
Те саме стосується й інших об'єктів. У такому разі Ви повинні зважити на те, що розгляд зустрічного позову може потребувати більшого часу та витрати ніж Ваш позов.
Ви звичайно, можете самостійно захищати свої права. Але Ви повинні бути свідомими того, що як і інші професії, ця робота потребує спеціальних знань. Треба не тільки юридично правильно оформити документи, а й виробити стратегію і тактику ведення процесу. Справа полягає в тому, що цю роботу слід доручити фахівцям, бо самостійно забезпечити весь комплекс робіт невеличке підприємство не в змозі. Ринок послуг у цій сфері в Україні тільки починає формуватись. Економічна криза не сприяє виникненню нових форм бізнесу, але деякі юридичні фірми вже мають досвід щодо захисту інтересів власників прав на об'єкти інтелектуальної власності в суді. Патентні повірені також не стоять осторонь від цієї проблеми. Перелік юридичних фірм, які надають такі види послуг, наведений у довідниках, що видаються в обласних містах України.
У ході експертизи або спеціального дослідження об'єкта інтелектуальної власності, насамперед, винаходу, експерти проводять дослідження за такими напрямками:
- докладно аналізують відомий рівень техніки на день подання заявки і на цій підставі виявляють мету винаходу;
- з'ясовують, наскільки точно автором була поставлена задача та наскільки її вирішення та винахідницький задум відображені в самому описі винаходу до патенту і в першу чергу у формулі винаходу. Часто формула недостатньо точно відображає сутність винаходу, будучи занадто широкою чи, навпаки, занадто вузькою, а також містить нечіткі формулювання. Тому важливо встановити ознаки винаходу у формулі, особливо у її незалежному пункті.
У справах про порушення патенту дуже важливо мати максимально повну інформацію про об'єкт, який порушує патент. Необхідно ретельно проаналізувати, чи реалізовано сукупність суттєвих ознак у даному об'єкті, іншими словами, необхідно чітко визначити обсяг охорони шляхом однозначного тлумачення формули винаходу. Треба чітко визначити внесок винахідника, що створює підстави для видачі патенту. При цьому може виявитись, що деякі з ознак доцільно розглядати як єдину основну ознаку.
1. Що таке порушення прав власника, наприклад, порушення патенту?
2. Які ознаки порушення топографії ІМС Ви знаєте?
3. Як правильно кваліфікувати порушення прав власника?
4. Що являє собою контрафактна продукція?
5. Які види відповідальності за порушення прав власника Ви знаєте?
6. Яким чином здійснюється захист прав власника?
