3 РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ РЕМОНТНО-ОБСЛУГОВУЮЧОГО ВИРОБНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Розрахунок річної та добової програм з ТО автомобілів

Виробнича програма підприємств з ТО характеризується числом технічних впливів, запланованих на певний період. План АТП по основних показниках установлюють на календарний рік. Тому виробничу програму з ТО також розраховують на рік. Окрім того, щоб вибрати метод організації ТО, визначають також і добову програму.

Виробничу програму з ТО розраховують різними методами. Великого поширення набули цикловий метод розрахунку (за цикл узято пробіг до КР) і метод розрахунку за річнім пробігом. Щоб визначити річну виробничу програму, найдоцільніше скористатися методом розрахунку за річнім пробігом.
Сумарний річний пробіг по кожній моделі автомобілів, км:

    ,        (3.1)

де Аі- облікова кількість автомобілів і-ї моделі;
Dp – тривалість роботи рухомого складу протягом року, днів;
lсі – середньодобовий пробіг автомобілів і-ї моделі, км;
Lкі – пробіг до капітального ремонту, км;
aк – тривалість простою в КР, днів;
aторі - тривалість простою автомобілів і-ї моделі на ТО і ПР, днів/1000км,
К2 – коефіцієнтів корегування нормативів залежно від модифікації рухомого складу і організації його роботи (див. табл. 2.11).

Тривалість простою автомобіля в КР включає нормативний простій автомобіля на авторемонтному заводі, а також час, витрачений на доставку, оформлення і здачу в ремонт. Якщо немає фактичних даних про час доставки і оформлення, його можна взяти таким, що дорівнює 10-20% тривалості простою в КР за нормативом.

Розрахунок програми при різнотипному парку виконують по групах одномарочного рухомого окладу. ТО автопоїздів звичайно здійснюють, не розчіплюючи тягач і причіп. Тому програму для автопоїздів розрахують як для цілої одиниці рухомого складу.
Річна кількість технічних впливів по кожній моделі:

    ,        (3.2)

    ,        (3.3)

    ,        (3.4)

    ,        (3.5)

    ,        (3.6)

    ,        (3.7)

    ,        (3.8)

де NK, N2, N1, NЩОд, Nco, ND-1, ND-2 – річна кількість відповідно КР, ТО-2, ТО-1, ЩОд, CO і діагностичних впливів Д-1 і Д-2;
LK - скоригований пробіг до КР (ресурс),
L2, L1 – скориговані періодичності ТО-2 і ТО-1;
Асп – списочна чисельність рухомого складу.

Згідно з ОНТП 01-91 КР автомобілів здійснюють на спеціалізованих авторемонтних підприємствах, тому обсяги робіт з КР на АТП не визначають. Проте кількість КР впливає на розрахунок програми з ТО рухомого складу, тому кількість КР в умовах АТП також необхідно розраховувати.

Діагностування Д-1 призначене для визначення технічного стану агрегатів, вузлів і систем, які забезпечують безпеку руху. Д-1 виконують з періодичністю ТО-1; воно також передбачається після ТО-2 і ПР по агрегатах і вузлах, які забезпечують безпеку руху. Згідно з дослідними даними кількість автомобілів, які діагностуються при ПР дорівнює 10% річної програми ТО-1.

Діагностування Д-2 потрібне для визначення потужністних і економічних показників автомобілів і обсягів ПР. Д-2 виконують з періодичністю ТО-2, а іноді при ПР. Кількість автомобілів, що діагностуються при ПР, дорівнює 20% річної програми ТО-2.

Добову програму Nj,д кожного виду технічних впливів розраховують за технологічно сумісними моделями автомобілів, її визначають так:

    ,        (3.9)

де ΣNj,i – сумарна річка кількість технічних впливів j-гo виду по технологічно сумісних моделях автомобілів;
і – вид технічного впливу /ЩОд, ТО-1, ТО-2/;
Dp,j – число робочих днів відповідної зони що виконує і-й вплив.

3.2 Визначення річного обсягу робіт з ТО і ПР рухомого складу

Річний обсяг робіт по АТП обчислюють у людино-годинах. Він містить обсяги робіт з ЩО, ТО-1, ТО-2 та ПР. Обсяги ЩО, ТО-1, ТО-2 визначають на основі річної виробничої програми і трудомісткості виконання даного виду робіт. Обсяг ПР визначають виходячи з річного пробігу автомобілів і питомої трудомісткості ПР на 1000 км пробігу. СО, що виконується двічі у рік, як правило, суміщають з ТО-2 і як окремий вид обслуговування не враховують.

Річні обсяги робіт по кожній моделі рухомого складу визначають так:

    ,        (3.10)

    ,        (3.11)

    ,        (3.12)

    ,        (3.13)

    ,        (3.14)

де  tЩОд, tЩОт, t2, t1 - скориговані нормативні трудомісткості щод, щот, ТО-2 та ТО-1 відповідно, люд.-год.; 

tПР – скоригована трудомісткість ПР, люд.-год./1000км;

КПр – коефіцієнт, що враховує виконання ЩОт при ПР, пов'язаним із заміною агрегатів (КПр=1,6);

т1 - частка трудомісткості ТО-2, що припадає на одне сезонне обслуговування.

Для дуже холодного і дуже жаркого сухого кліматичних районів m1= 0,5;

для помірно холодного і жаркого сухого районів m1=0,3;

для інших районів m1 = 0,2.

Сумарна річна трудомісткість ТО і ПР по кожній моделі рухомого складу Тві та по підприємству в цілому Тв визначаються за формулами:

    ,        (3.15)

    ,        (3.16)

де К – кількість моделей рухомого складу;

і – порядковий номер моделі.

Під час організації ТО-2 виникає необхідність в знятті окремих приладів і вузлів для усунення несправності і контролю на спеціальних стендах на виробничих дільницях. В основному це роботи по системі живлення, електротехнічні, акумуляторні і шиномонтажні. Тому виконання 90-95% обсягу робіт ТО-2 планується на постах, а 5-10% – на виробничих дільницях. В практиці проектування цей обсяг робіт розподіляється рівномірно по відповідних дільницях.

При організації Д-1 і Д-2 на самостійних дільницях трудомісткість діагностичних робіт; визначають у частках трудомісткості ТО і ПР.

Трудомісткість загальної діагностики Д-1:

    ,        (3.17)

трудомісткість поглибленої діагностики Д-2:

    ,        (3.18)

де m2, m3 – частка трудомісткості відповідно ТО-1 і ПР, яка придає на загальну діагностику;

m4, m5 –частка трудомісткості відповідно ТО-2 і ПР, яка припадає на поглиблену діагностику.

Частки трудомісткості ТО-1, ТО-2 і ПР, що припадають на діагностичні роботи, наведено в табл. 3.1. Відповідно річні обсяги робіт, які виконуються в зонах ТО-1 і ТО-2, зменшуються на відповідні величини:

    ,        (3.19)

    ,        (3.20)

Обсяги робіт з ТО і ПР розподіляють відповідно до місця їх виконання за технологічними та функціональними ознаками. ТО виконують на постах, ПР - на постах і виробничих дільницях. До постових належать роботи з ТО і ПР, які виконують безпосередньо на автомобілі, що знаходиться на посту відповідної зони, до дільничних – роботи з ремонту й перевірки вузлів, агрегатів і механізмів, які зняті з автомобіля і виконуються на дільницях.

Структуру елементів ВТБ для ТО і ремонту рухомого складу формулюють з урахуванням особливостей виконання робіт. Роботи з ЩО і ТО-1 виконують у самостійних зонах. Постові роботи ТО-2 і ПР виконують, як правило, на універсальних постах, розміщених у загальній зоні. Допускається проводити ТО-2 в окремій зоні чи в зоні ТО-1, але в іншу зміну.

Місце діагностики в технологічному процесі ТО і ПР визначається обсягами робіт, умовами експлуатації рухомого складу, режимами роботи автомобілів, підрозділів технічної служби та Іншими факторами. Д-1 і Д-2 звичайно виконують на окремих постах, їх можна здійснювати також - на одній дільниці. Іноді Д-1 суміщають з роботами, які виконують на постах ТО-1.

Для формування обсягів робіт, які виконуються в зонах і на виробничих дільницях, розподіляють річні обсяги ТО і ПР за видами робіт. Приблизний розподіл трудомісткості ЩО, ТО-1, ТО-2 і ПР за видами робіт наведено в табл. 4.1.

Таблиця 3.1 – Процентне співвідношення по видах робіт


Вид робіт

Процентне співвідношення по видах робіт

автомобілі легкові

автобуси

автомобілі вантажні загального призначення

автомобілі-самоскиди кар’єрні

причепи і напівпричепи

1

2

3

4

5

6

ЩОд

Мийні

15

10

9

10

30

Прибиральні (включаючи сушку-обтирання)

25

20

14

20

10

Заправні

12

11

14

12

-

Контрольно-діагностичні

13

12

16

1

15

Ремонтні (усунення дрібних несправностей)

35

47

47

46

45

Разом:

100

100

100

100

100

ЩОт

Прибиральні

60

55

40

40

40

Мийні (включаючи сушку-обтирання)

40

45

60

60

60

Разом:

100

100

100

100

100

ТО-1

Діагностика загальна (Д-1)

15

8

10

8

4

 

Продовження табл. 3.1


1

2

3

4

5

6

Кріпильні, регулювальні, змащувальні та ін.

85

92

90

92

96

Всього:

100

100

100

100

100

ТО-2

Діагностика поглиблена (Д-2)

12

7

10

5

2

Кріпильні, регулювальні, змащувальні та ін.

88

93

90

95

98

Всього:

100

100

100

100

100

ПР

Постові роботи

Діагностика загальна (Д-1)

1

1

1

1

2

Діагностика поглиблена (Д-2)

1

1

1

1

1

Регулювальні і розбірно-складальні роботи

33

27

35

34

30

Зварювальні роботи

4

5

-

8

-

для рухомого складу з металевими кузовами

-

-

4

-

15

з метало-дерев'яними кузовами

-

-

3

-

11

з дерев'яними кузовами

-

-

2

-

6

Бляхарські роботи

2

2

-

3

-

для рухомого складу з металевими кузовами

-

-

3

-

10

з метало-дерев'яними кузовами

-

-

2

-

7

з дерев'яними кузовами

-

-

1

-

4

Фарбувальні роботи

8

8

6

3

7

Деревообробні роботи

-

-

-

-

-

для рухомого складу з метало-дерев'яними кузовами

-

-

2

-

7

з дерев'яними кузовами

-

-

4

-

15

Разом:

49

44

50

50

65

Дільничні роботи

Агрегатні роботи

16/15

17

18

17

-

Слюсарно-механічні роботи

10

8

10

8

13

Електротехнічні роботи

6/5

7

5

5

3

Акумуляторні роботи

2

2

2

2

-

Ремонт приладів системи живлення

 

3

4

4

-

Шиномонтажні роботи

1

2

1

2

1

Роботи вулканізації (ремонт камер)

1

1

1

2

2

Ковальсько-ресорні роботи

2

3

3

3

10

Мідницькі роботи

2

2

2

2

2

Зварювальні роботи

2

2

1

2

2

Бляхарські роботи

2

2

1

1

1

Арматурні роботи

2

3

1

1

1

Оббивні  роботи

2

3

1

1

-

Таксиметричні роботи

-/2

-

-

-

-

Разом:

51

56

50

50

35

Всього:

100

100

100

100

100

Примітки:

1. Розподіл об'єму робіт ЩО приведений для виконання мийних робіт механізованим методом.

2. В розділі "Дільничні роботи" для легкових автомобілів в чисельнику вказані об'єми робіт для автомобілів загального призначення, в знаменнику - для автомобілів-таксі.

3. Додаткові об'єми робіт по ТО для газобалонних автомобілів слід розподіляти:

    - контроль на КПП - 50%
    - на посту випуску (зливу) газу - 50%
    - по ПР газової системи живлення:
        - постові роботи - 75%
        - у тому числі зняття і установка балонів - 25%
        - дільничні роботи - 25%

4. Для спеціалізованого рухомого складу, оснащеного додатковим устаткуванням, розподіл об'ємів робіт ТО і ПР слід проводити з урахуванням специфіки виконуваних робіт.

3.3 Розрахунок чисельності виробничого персоналу

Залежно від виду виконуваних робіт розрізняють виробничих і допоміжних робітників. До виробничих належать робітники зон і дільниць, які безпосередньо виконують роботи з ТО і ПР рухомого складу.Розрізняють технологічно необхідну (явочну) Рт і штатну (облікову) Рш чисельність робітників. Облікова чисельність виробничих робітників по ТО і ПР автомобілів визначається відношенням річного обсягу робіт до ефективного річного фонду часу працюючих, явочна чисельність – те ж, відношенням до номінального річного фонду часу працюючих, вказаного в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 – Режими роботи і річні фонди часу виробничих робітників

       

Найменування професій працюючих

Тривалість

Річний фонд часу робітників, год.

робочого тижня, год.

основної відпустки, дні

номінальний

ефективний

Маляр

36

24

1830

1610

Всі інші професії, включаючи водіїв автомобілів і автобусів

41

24

2070

1820

Примітки.

1. Тривалість робочої зміни виробничого персоналу не повинна перевищувати 8 год. Допускається збільшувати робочу зміну працюючих при загальній тривалості роботи не більш як 40 год. на тиждень.

2. Наведені дані про ефективні річні фонди часу не поширюються на тих, хто працює в районах Крайньої Півночі та в інших прирівнюваних до них районах.

Технологічно необхідна чисельність робітників забезпечує виконання добової виробничої програми і визначається так:

    ,        (3.21)

де ТР  – річний обсяг робіт зони чи дільниці, людино-годин;
Фм – річний фонд часу робочого місця чи технологічно необхідного робітника, год.

Штатна чисельність робітників забезпечує виконання річних обсягів робіт з ТО й ремонту рухомого складу:

    ,        (3.22)

де ФР – річний фонд часу ремонтного робітника, год.

Визначення чисельності виробничих робітників по професіях слід проводити відповідно до розподілу трудомісткості ТО і ПР автомобілів по видах робіт та за місцем виконання, приведених в табл. 3.1.

Якщо річний обсяг окремих видів робіт незначний (менш як 2000 людино-годин), потрібно створювати об'єднаний підрозділ для робітників споріднених спеціальностей. Наприклад, можна об'єднати шиноремонтну і вулканізаційну дільниці, деревообробну і оббивну, арматурну і бляхарську тощо. Якщо робочих місць більше двох, створюють спеціалізовану дільницю.

3.4 Розрахунок чисельності допоміжних робітників та розподіл за видами робіт

Поряд в роботами з ТО і ПР, які називають виробничими, на АТП виконують допоміжні роботи, до складу яких входить обслуговування і ремонт устаткування та інструменту, транспортні, завантажувально-розвантажувальні роботи, пов'язані з ТО і ПР рухомого складу, перегон автомобілів усередині підприємства, прийом і видача матеріальних цінностей, прибирання приміщень.

Чисельність допоміжних робітників АТП, які зайняті на допоміжних роботах беруть у процентному відношенні від штатної чисельності виробничих робітників:

 ,                                             (3.23)

де в – норматив чисельності допоміжних робочих, в % до чисельності виробничих робочих.
Норми чисельності допоміжних робітників наведено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 – Норми чисельності допоміжних робітників


Облікова чисельність виробничих робітників, чол.

Норматив допоміжних робітників, % чисельності виробничих робітників

до 50

30

понад 50 до 60

29

понад 60 до 70

28

понад 70 до 80

27

понад 80 до 100

26

понад 100 до 120

25

понад 120 до 150

24

понад 150 до 180

23

понад 180 до 220

22

понад 220 до 160

21

понад 260

20

Примітка: до вказаної в таблиці чисельності допоміжних робітників додатково слід передбачати:

робітників для обслуговування очисних споруд стічних вод чисельністю по одній людині на кожні 75 м3/добу стічних вод;

робітників для заправки автомобілів паливом і оливою (за завданням на проектування), по дві людини на кожні 250 автомобілів облікового складу;

робітників для виготовлення технологічного устаткування і оснащення (за завданням на проектування чисельністю 10% від загальної кількості виробничих робітників).

Розподіл чисельності допоміжних робітників за видами робіт наведений у табл. 3.43.

Таблиця 3.4 – Розподіл чисельності допоміжних робітників за видами робіт


Види допоміжних робіт

Співвідношення чисельності робітників, %

АТП, експлуатаційні філіали

Виробничі філіали

Ремонт і обслуговування технологічного обладнання, оснастки і інструмента

20

25

Ремонт і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій

15

20

Транспортні роботи

10

8

Прийом, зберігання і видача матеріальних
цінностей

15

12

Перегін рухомого складу

15

10

Прибирання виробничих приміщень

10

7

Прибирання території

10

8

Обслуговування компресорної установки

5

10

Усього                                                                                      100

Примітки:

1. Для централізованої організації ремонту і обслуговування технологічного обладнання, оснащення і інструменту, ремонту і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій, а також системи матеріально-технічного постачання підприємств, чисельність персоналу відповідної служби допоміжного виробництва може бути скорочена на 50%.

2. Роботи по обслуговуванню очисних споруд і ТЗП процентним співвідношенням по видах робіт не враховуються.

Робітники по обслуговуванню і ремонту очисних споруд повинні сумуватися з допоміжними робітниками по графі "Ремонт і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій".

Роботи з ремонту і обслуговування технологічного обладнання, оснастки і інструмента, ремонту і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій та обслуговування компресорних установок називають роботами по самообслуговуванню підприємства.

Для організації робіт по самообслуговуванню на АТП створюють самостійний підрозділ – відділ головного механіка (ВГМ). У випадку малої чисельності робітників по самообслуговуванню (менше 5 робітників) ВГМ не створюється, а робітників по самообслуговуванню приєднують до робітників слюсарно-механічних робіт.

3.5 Визначення чисельності ІТР і службовців

Чисельність персоналу управління підприємством, окрім експлуатаційної та виробничо-технічної служб, молодшого обслуговуючого персоналу й пожежно-сторожової охорони, визначають залежно від потужності підприємства і типу рухомого складу (табл. 3.5).Чисельність персоналу експлуатаційної служби залежить від коефіцієнта випуску і кількості автомобілів на АТП і перебуває в процентній залежності від кількості автомобілів (табл. 3.6). Чисельність персоналу виробничо-технічної служби вибирають за даними (табл. 3.7) залежно від чисельності виробничих робітників і кількості автомобілів на підприємстві. 

Таблиця 3.5 – Чисельність персоналу управління, молодшого обслуговуючого персоналу та пожежно-сторожової охорони


Функції управління персоналу

Потужність підприємства, од. рухомого складу

Тип рухомого складу

до 100

від 100 до 250

від 250 до 400

від 400 до 550

від 550 до 700

від 700 до 1000

від 1000 до 1300

від 1300 до 1600

від 1600 до 1900

від 1900 до 2200

Понад  2200

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Загальне керівниц­тво

Автомобілі легкові

2

2

2

3

3

4

4

4

 

5

5

Автобуси

2

3

3

4

4

5

5

5

6

6

6

Продовження табл. 3.5


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

 

Автомобілі вантажні

2

3

3

4

4

4

4

4

5

5

6

Змішаний парк

2

3

3

4

4

5

5

5

6

6

6

Техніко-економічне планування

Автомобілі легкові

2

2

3

3

4

5

5

5

5

6

6

Автобуси

2

3

4

4

5

6

6

7

7

8

8

Автомобілі вантажні

2

3

3

3

4

5

5

6

6

7

7

Змішаний парк

2

3

4

4

5

6

6

7

7

8

8

Організація праці та заробітної
платні

Автомобілі легкові

2

 

3

4

5

5

6

7

8

8

8

Автобуси

3

4

5

6

7

8

9

10

10

10

10

Автомобілі вантажні

3

3

4

5

6

7

8

9

9

9

9

Змішаний парк

3

4

5

6

7

8

9

10

10

10

10

Бухгалтерсь­кий звіт і фінансова
діяльність

Автомобілі легкові

3

5

6

8

9

10

11

11

12

13

13

Автобуси

4

6

8

10

12

13

14

15

16

17

17

Автомобілі вантажні

3

5

7

9

10

11

12

13

14

14

14

Змішаний парк

4

6

8

10

12

ІЗ

14

15

16

17

17

Комплекту­вання і підготовка кадрів

Автомобілі легкові

2

3

4

5

6

7

8

8

9

10

10

Автобуси

2

4

5

6

7

9

10

11

12

13

13

Автомобілі вантажні

2

3

4

5

6

8

9

9

10

11

11

Змішаний парк

2

4

5

б

7

9

10

11

12

13

13

Загальне діловодст­во і госпо­дарське обслугову­вання

Автомобілі легкові

2

2

2

2

3

3

4

4

5

5

5

Автобуси

2

2

3

3

4

4

5

5

6

6

7

Автомобілі вантажні

2

2

3

3

3

3

4

4

5

5

6

Змішаний парк

2

2

3

3

4

4

5

5

6

6

7

Автомобілі  легкові

1

1

2

2

3

4

6

7

8

9

11

Матеріально-технічне постачання

Автобуси

1

2

2

3

4

6

8

10

12

14

17

Автомобілі вантажні

1

1

2

3

4

5

7

9

11

12

14

Змішаний парк

І

2

2

3

4

6

8

10

12

14

17

 

Продовження табл. 3.5


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Молодший обслугову­ючий персонал

Автомобілі легкові

1

2

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Автобуси

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Автомобілі вантажні

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Змішаний парк

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Пожежно-сторожова охорона

Усі види рухомого транспорту

4

4

4

4

4

5

5

5

5

5

7

Таблиця 3.6 – Чисельність працівників експлуатаційної служби АТП


Коефіцієнт впуску автомобілів на лінію

Кількість автомобілів на підприємстві

до 10

від 100 до 600

від 600 до 1000

від 1000 до 1500

від 1500 до 2000

понад 2000

До 0.8

5

4,9

4,6

3,9

3,7

3,6

Понад 0.8

6

5,2

4,8

4,0

3,8

3,7

Таблиця 3.7 – Чисельність персоналу виробничо-технічної служби


Численність виробничих робітників, чол.

Чисельність персоналу виробничо-технічної служби у % від облікової кількості автомобілів в підприємстві

до 100

понад 100 до 600

понад 600 до 1000

понад 1000 до 1500

понад 1500 до 2000

понад 2000

до 20

4

-

-

-

-

-

понад 20 до 50

5

2,5

-

-

-

-

понад 50 до 100

-

2,6

2,2

-

-

-

понад 100 до 150

-

2,8

2,3

-

-

-

понад 150 до 200

-

3,0

2,4

-

-

-

понад 200 до 250

-

3,3

2,6

2,3

-

-

понад 250 до 300

-

3,5

2,8

2,4

2,1

-

понад 300 до 400

-

3,7

3,0

2,5

2,2

-

понад 400 до 500

-

-

3,2

2,6

2,3

2,0

понад 500

-

-

3,3

2,7

2,4

2,1

Чисельність експлуатаційного персоналу (водіїв, кондукторів, експедиторів) визначається відношенням номінального річного фону часу роботи автомобілів з урахуванням підготовчо-заключного часу до ефективного річного фонду часу працюючих – штатна чисельність і до номінального річного фонду часу працюючих – явочна чисельність.

Для виробничих автотранспортних об'єднань, як правило, в одному з виробничих філіалів слід передбачати центральний апарат управління – загальне керівництво, планово-виробничий відділ, відділ праці і заробітної платні, бухгалтерію відділ матеріально-технічного постачання, відділ кадрів, адміністративно-господарський відділ, відділ головного механіка, виробничо-технічний відділ, відділ управління виробництвом і відділ технічного контролю чисельністю, розрахований на кількість і об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу, агрегатів, вузлів, деталей, молодший обслуговуючий персонал і пожежно-сторожова охорона.

В експлуатаційних філіалах виробничих об'єднань слід передбачати керівництво філіалом, відділ експлуатації, диспетчерську і гаражну служби, чисельністю, розрахованою на кількість закріпленого за філіалом рухомого складу, персонал управління виробництвом і технічного контролю, розрахований на кількість і об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу, молодший обслуговуючий персонал і пожежно-сторожова охорона.

Розподіл персоналу по функціях управління експлуатаційної служби приведений в табл. 3.8, виробничо-технічної служби в табл. 3.9.

Таблиця 3.8 – Розподіл персоналу по функціях управління експлуатаційної служби


Найменування функцій управління експлуатаційної служби

Середня чисельність персоналу %

Відділ експлуатації

17-21

Диспетчерська

39-43

Гаражна служба

34-38

Відділ безпеки руху

3-5

Таблиця 3.9 – Розподіл персоналу по функціях управління виробничо-технічної служби


Найменування функцій управління виробничо-експлуатаційної служби

Середня чисельність персоналу %

Технічний відділ

26-30

Відділ технічного контролю

18-22

Відділ головного механіка

10-12

Відділ управління виробництвом

17-19

Виробнича служба

21-25

Чисельність персоналу, що не відноситься до апарату управління, слід приймати згідно наступних рекомендацій:
– інженер по безпеці руху – один на 150 водіїв; при чисельності водіїв більше 500 на кожні подальші 250 встановлюється додатково одна людина;
– контролер пасажирського транспорту для автобусів, що працюють без кондуктора – один на 15 автобусів;
– те ж, для автобусів, що працюють з кондуктором – один на 25 автобусів;
– те ж, для легкових автомобілів-таксі – один на 70 автомобілів;
– касир по прийому і оформленню виручки для АТП автобусів – один на 1000 грн. середньодобової виручки;
– те ж, в АТП легкових автомобілів-таксі – один на 150 автомобілезмін;
– ревізор автотранспорту  – один на 150 автомобілів;
– механік КПП – один на кожний пост КПП в зміну.