Таблиця 5.32 – Довірчий інтервал для моделі з лінійним трендом

– для обліку помилок скористаємося довірчим інтервалом моделі, розрахованим для прогнозних значень. Довірчий інтервал відбиває в яких межах може коливатися помилка прогнозованих значень.

Результати розрахунку зведемо в таблицю 5.33.

Таблиця 5.33 – Розрахунок прогнозованих значень моделі з лінійним трендом

Якщо подати графічно прогноз, розрахований за допомогою обраної моделі, то результати прогнозування приймуть вигляд, зображений на рисунку 5.4.

Рисунок 5.4 – Прогноз перевезень у сьомому сезоні

При цьому можливе використання й внутрішньої інформації під-приємства, і інформації державних статистичних органів, використання раніше розрахованих показників стабільності ринку, таких як динаміка індексу цін (), індекс інфляції (), показники купівельної спроможнос- ті (), банківська дисконтна ставка () й т.д.().

, (5.32)

де – кількість показників стабільності ринку.

Для прикладу, візьмемо за показник стабільності ринку індекс інфляції, який складає 20%.

     Тоді матимемо:

.

     Результати прогнозу, з врахуванням індексу інфляції, зведемо в таблицю 5.34.

Таблиця 5.34 – Результати прогнозу, з врахуванням індексу інфляції

Скоригований графік прогнозованих значень перевезень матиме вигляд, наведений на рисунку 5.5.

Рисунок 5.5 – Скоригований прогноз перевезень

1.4.3 Моделювання (прогнозування) величини попиту на автоперевезення за методом арифметичного складання двох функцій

 

Моделювання зміни величини попиту (прогнозування) на різні види перевезень виконано методом арифметичного складання двох функцій. Суть методу полягає в попередньому розкладанні динамічного ряду на дві складові, одна з яких показує загальний розвиток виробництва і є многочленом -го порядку, який розраховують за даними попередніх років шляхом арифметичних операцій, а друга – тригонометрична функція сезонних коливань, яка може бути подана як:

, так і . (5.33)

де – коефіцієнт амплітуди коливання;

– коефіцієнт періоду коливання.

Це залежить від того, в якому кварталі є екстремуми цієї функції.

Тому загальна функція динамічного ряду матиме вигляд

. (5.34)

Для задання функції загального розвитку виробництва найбільш прийнятним є многочлен першого та другого порядку. Причому многочлен другого порядку посилює дію факторів в період різкого спаду або піднесення виробництва.

Прогнозування величини попиту проводиться поетапно.

Змоделюємо зміну величини попиту на транспортні послуги філії „Літинський райавтодор” відкритого акціонерного товариства ДАК „Автомобільні дороги України” ДП „Вінницький облавтодор” на основі фактичних даних, взятих з форм державного статистичного спостереження № 2тр (табл. 5.35).

Таблиця 5.35 – Початкові дані для моделювання зміни величини попиту на автоперевезення

Припустимо, що обсяг транспортних послуг задовольнив величину попиту на 100%.

На першому етапі виявляється загальна тенденція розвитку виробництва із застосуванням методу змінної середньої.

Якщо ми маємо чотири квартали, то

. (5.35)

 За середньою змінною (табл. 5.36) будується графік і, якщо загальної тенденції не видно, проводиться ще одне згладжування динамічного ряду. В цьому випадку перший і останній члени у другорядному тренді, яких не вистачає, за необхідністю можна замінити відповідними членами початкового тренда.

Таблиця 5.36 – Розрахунки за методом середньої змінної

На другому етапі за допомогою даних та побудованих графіків визначається функція тренда:

або , (5.36)

де – коефіцієнти спаду чи підйому виробництва, які можна визначити за допомогою нескладних арифметичних дій.

Для цього на тренді достатньо вибрати дві або три точки, максимально віддалені одна від одної і, знаючи їх координати, скласти рівняння: якщо дві точки для прямої , то

(5.37)

і якщо три точки для параболи , то коефіцієнти знаходяться із співвідношення

. (5.38)

У нашому випадку функція загальної тенденції розвитку виробництва набере вигляду

.

Метою третього етапу є вибір функції сезонних коливань.

Якщо вісь абсцис зобразити в градусній (чи радіальній) мірі, тобто квартали як

, (5.39)

     а місяці як

, (5.40)

тоді, залежно від того, на який припадає максимум чи мінімум , вибирається тригонометрична функція.

В нашому випадку максимум припадає на , а мінімум на . Так може себе поводити лише , де

,     (5.41)

та , – значення функції динамічного ряду в точках- екстремумах та значення тренда, відповідно;

– кількість точок-екстремумів.

Тоді

. (5.42)

На четвертому етапі визначається многочлен динамічного ряду.

З урахуванням виконаних вище розрахунків для нашого випадку многочлен динамічного ряду обсягів транспортної роботи матиме вигляд:

. (5.43)

На п’ятому етапі проводиться прогнозування величини попиту на транспортні послуги простою математичною підстановкою (таблиця 5.37).

За даними таблиці 5.37 будується модель прогнозу величини попи- ту на транспортні послуги (рисунок 5.6).

Таблиця 5.37 – Прогнозовані значення величини попиту на транспортні послуги

Рисунок 5.6 – Прогнозування величини попиту на транспортні послуги

Таким чином, на основі виконаного моделювання можемо визначи- ти величину попиту на транспортні послуги, яка буде становити 73368 автомобіле-годин роботи на прогнозований (2010) рік. Це значення буде використовуватись в подальших розрахунках для визначення необхідної кількості автомобілів.

 

1.5 Варіантний пошук раціональної структури рухомого складу

В 1.5 проводиться визначення раціональної структури і кількості рухомого складу на основі розгляду варіантів організації роботи транс-портних засобів.

 

1.5.1 Визначення структури парку автотранспортних засобів за типами і марками

 

Аналізуючи обсяги наданих транспортних послуг, умови переве- зень та види вантажів, які перевозяться, приходимо до висновку, що для задоволення потреб споживачів і виконання передбачених функцій філії необхідно мати такі автомобілі: ГАЗ-САЗ, ЗІЛ-ММЗ-4502, КамАЗ-5511 (див. приклад виконання 1.1.1).

 

1.5.2 Визначення кількості автомобілів на основі фактичних техніко-експлуатаційних показників (варіант 1)

 

На основі даних прогнозу попиту на перевезення, а також беручи до уваги досвід експлуатації автомобілів за типами, визначаємо облікову кількість рухомого складу за формулою:

(5.44)

де – автомобіле-години перебування в наряді;

– кількість календарних днів в році;

– коефіцієнт випуску автомобілів на лінію;

– час перебування на лінії за добу, год.

Автомобіле-години перебування в наряді для кожного типу РС при цьому визначаються за розподілом 73368 автомобіле-години роботи (див. 1.4.3), з припущенням того, що всі автомобілі працюють в однакових умовах.

При цьому варіанті коефіцієнт випуску автомобілів на лінію і час перебування на лінії за добу визначаються на основі даних, взятих з форм державного статистичного спостереження № 2тр (див. приклад виконан- ня 1.1.1).

; год.

З урахуванням цього, кількість автотранспортних засобів станови-тиме:

одиниці;

одиниць;

одиниця.

Отже, при такому варіанті організації роботи рухомого складу підприємству необхідно придбати 6 одиниць нових автотранспортних засо-бів. Але коштів для цього немає. Необхідно розглянути інші варіанти організації роботи рухомого складу.

 

1.5.3 Визначення кількості автомобілів на основі нормативних техніко-експлуатаційних показників (варіант 2)

 

При цьому варіанті коефіцієнт випуску автомобілів на лінію і час перебування на лінії за добу визначаються на основі документів, які регламентують організацію роботи автотранспортних засобів.

Для відомчого транспорту за [25,26] час перебування на лінії за добу становить 10,5 годин. При виборі значення коефіцієнта випуску автомобілів на лінію, зробимо припущення, що він збільшиться до 0,75.

З урахуванням цього, кількість автотранспортних засобів за формулою (5.44) становитиме:

одиниці;

одиниць;

одиниць.

Кількість автомобілів, отримана при розрахунках за цим варіантом, збігається з середньообліковою кількістю автотранспортних засобів, яка знаходиться на балансі підприємства.

Проаналізувавши розглянуті варіанти, приходимо до висновку, що філія може виконати прогнозовані обсяги транспортних послуг наявним рухомим складом. Але для цього необхідно підвищити техніко-експлуатаційні показники роботи і використання автотранспорту до нормативних значень.

Для подальших розрахунків в даному дипломному проекті буде використовуватись така кількість автотранспортних засобів: автомобілі КамАЗ-5511 – 3 одиниці, автомобілі ЗІЛ-ММЗ – 6 одиниць, автомобілі ГАЗ-САЗ – 17 одиниць.

 

1.6 Основні висновки i задачі проектування

 

Проаналізувавши стан виробництва ТО i ремонту автомобiлiв, можна зробити такі висновки:

– виробничих площ достатньо для забезпечення нормального технічного обслуговування i ремонту рухомого складу;

– площа стоянки рухомого складу відповідає вимогам підприємства;

– забудова підприємства відокремлена, що в цілому спрощує планувальні рішення, а також дозволяє проводити поетапне вдосконалення виробничо-технічної бази підприємства.

Виходячи з проведеного обґрунтування і техніко-економічних вимог до предмету розробок, можна виділити такі задачі, які необхідно вирішити в дипломному проекті:

– поглиблений технологічний розрахунок підприємства;

– розроблення планувальних заходів з технічного переозброєння виробничого корпусу;

– технічне переозброєння зони ПР на основі заміни існуючого обладнання сучасним та доповнення необхідним вiдсутнiм обладнанням;

– модернізація теплової дільниці;обладнанням;

– модернізація теплової дільниці;

– розробка питань охорони праці та навколишнього середовища;

– розрахунок економічної ефективності розробок дипломного проекту.