Економіка та організація виробництва

ТЕМА 3

НЕОБОРОТНІ РЕСУРСИ ТА АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА

Мета: закріпити у студентів теоретичні знання про сутність нематеріальних ресурсів і активів підприємства, ознайомитись з їх видами та особливостями використання на підприємстві за сучасних умов.

Теоретичні відомості

Визначальною рисою сучасного економічного розвитку є зростання значення науково-технічних знань та інших результатів творчої діяльності людини. Використання накопиченого капіталу знань веде до суттєвих змін у характері функціонування підприємств. Значення фізичних предметів і засобів праці поступово зменшується, тоді як значення послуг і нематеріальних ресурсів неухильно зростає.

За природою свого походження нематеріальні ресурси виникають або завдяки новим, унікальним знанням у будь-якій формі, або через рідкісність ресурсів (природну чи організовану). Використання таких ресурсів або робить їхніх власників єдиним виробником певної продукції, або забезпечує зменшення їх витрат у порівнянні з іншими виробниками. Нематеріальні ресурси мають вагомий вплив на підвищення конкурентоспроможності підприємств за сучасних умов.

За умов насиченості ринку різноманітними товарами підприємство-виробник повинно вдосконалювати можливості пропонування, просування та реалізації своїх товарів або послуг. Дієвим інструментом конкуренції у цьому разі може стати ефективне використання нематеріальних ресурсів.

Нематеріальні ресурси – це складова частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом відносно тривалого періоду, для якої характерні відсутність матеріальної основи здобування доходів і невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання.

Нематеріальні ресурси не мають матеріальної форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам.

Поняття нематеріальних ресурсів використовується для характеристики об’єктів інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність – це результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини або групи осіб.

Згідно з Цивільним Кодексом України до об’єктів права інтелектуальної власності належать:

1. Об’єкти авторського та суміжного прав – твір науки, літератури чи мистецтва, виражений у будь-якій об’єктивній формі:

   - літературні та художні твори;

   - комп’ютерні програми;

   - компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

   - інші твори;

   - об’єкти суміжного права без виконання будь-яких формальностей щодо цих об’єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження:

   а) виконання;

   б) фонограми;

   в) відеограми;

   г) програми (передачі) організацій мовлення;

2. Результати науково-технічної творчості:

   - винаходи;

   - корисні моделі;

   - промислові зразки;

   - сорти рослин, породи тварин (селекційні досягнення);

   - компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

   - наукові відкриття;

   - раціоналізаторські пропозиції;

   - комерційні таємниці (науково-технічна інформація, ноу-хау і т. п.);

3. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг:

   – комерційні (фірмові) найменування;

   – торговельні марки (знаки для товарів і послуг);

   – географічні зазначення.

Основними об’єктами права промислової власності є результати винахідництва та промислові зразки.

Винахід – це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі. Винаходу надається правова охорона, якщо він є новим, має винахідницький рівень і промислове застосування. Об’єктами винаходу можуть бути пристрої, спосіб, речовина, штам мікроорганізмів, культура клітин рослин та тварин, а також застосування відомого раніш пристрою, способу, речовини, штаму за новим призначенням.

Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. До промислових зразків відносяться форма, малюнок, колір або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Патент видається на промисловий зразок, що є новим, оригінальним і має промислове застосування.

Корисна модель – це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології. Предметом технічного вирішення в корисних моделях є лише конструкція виробу, його форма.

Винаходи та корисні моделі – близькі між собою результати технічної творчості. Проте до корисної моделі не висувається умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає в об’єкті – до винаходів належать продукти, способи і використання відомих рішень за новим призначенням, до корисних моделей – конструктивне виконання пристрою.

Важливим об’єктом права інтелектуальної власності є селекційні досягнення, що є результатом науково-практичної діяльності, внаслідок якої створюються сорти та гібриди рослин і породи тварин із заданими ознаками.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім’я або спеціальну назву.

Компонування (топографія) інтегральної мікросхеми – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними. Компонування інтегральної мікросхеми вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригінальним.

Раціоналізаторською визнається пропозиція, що є новою та корисною для підприємства, якому її продано, та передбачає створення та зміну конструкції виробів, технології виробництва та техніки, що застосовується, або складу матеріалу.

Відповідно до Цивільного кодексу України комерційною є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Об’єктом науково-технічної інформації є задокументована на будь-яких носіях або публічно проголошена вітчизняна та зарубіжна науково-технічна інформація. Вона є результатом науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності та має бути зафіксована таким способом.

Ноу-хау – це певний технічний досвід або секрети виробництва, які мають промислову та комерційну цінність і не мають правової охорони з метою збереження цієї таємниці. До них відносять:

- різного роду технічні знання та досвід, включаючи методи, засоби та навички, що необхідні для проведення проектування, розрахунків, будівництва та виготовлення будь-яких об’єктів та виробів науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських, пусконалагоджувальних та інших робіт;

- розробки та використання технологічних процесів;

- склади та рецептури матеріалів, речовин, сплавів;

- методи та способи лікування, пошуку та видобутку корисних копалин;

- знання та досвід адміністративного, економічного та іншого порядку, такі, що не є загальновідомими та можуть бути практично застосовані у виробничій та господарській діяльності тощо.

На сьогодні в системі права інтелектуальної власності виокремлюють в окрему групу засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. За законодавством України до них відносять комерційне (фірмове) найменування, товарний знак та знак обслуговування (знак для товарів і послуг), географічне зазначення.

Об’єктом комерційного найменування є назва або ім’я, під якими підприємець виступає в цивільному обороті. Зазначена назва підприємства чи ім’я підприємця мають своєю основною функцією індивідуалізацію даної особи в числі інших учасників цивільного обороту.

Товарний знак і знак обслуговування – це позначення для відмінності товарів i послуг, які виробляють або надають одні фізичні чи юридичні особи, від однорідних товарів та послуг, що виробляють або надають інші фізичні та юридичні особи. Товарними знаками можуть бути зареєстровані словесні, образні, об’ємні та інші позначення та їх комбінації.

Об’єктами прав на географічне зазначення походження товарів є позначення, що вказують на походження товарів. У цивільному обороті часто місце походження товару має значний вплив попиту на нього.

Важливим є питання дотримання авторських прав та прав на об’єкти промислової власності в Україні.

Авторські права захищають зовнішнє вираження творчості, тобто конкретну форму вираження твору. Охороні підлягають всі твори, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Законодавство не дає повного переліку об’єктів авторського права, оскільки життя у своєму розвитку може породжувати нові й нові форми об’єктивного вираження творчої діяльності людей.

Первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору.  За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).  Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Право промислової власності захищає форму реалізації ідеї. Власником даних об’єктів права визнається той, хто першим заявив про це, подавши заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності України. Об’єкти патентного права (винаходи, корисні моделі та промислові зразки), а також селекційні досягнення мають правову охорону у формі патенту. Набуття права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми та торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом.

Окремі інтелектуальні продукти в Україні захищаються шляхом віднесення їх до комерційної таємниці. Науково-технічна інформація в умовах ринкової економіки є досить цінним товаром. Без належного забезпечення науково-технічною інформацією неможливий більш-менш успішний розвиток сучасного виробництва, обігу товарів, послуг тощо. Тому власники інформації намагаються зберегти її від будь-якого неправомірного розголошення і видають як товар, за який треба платити досить високу ціну. Той, хто намагається заволодіти інформацією незаконним шляхом, вчиняє неправомірні дії, що зумовлюють певну відповідальність. Але для того, щоб настала така юридична відповідальність, потрібна правова охорона інформації. Країни з розвиненою економікою мають досить ефективну систему правової охорони інформації, що має неабияке значення для її власника.

Нематеріальні активи – це права на використання нематеріальних ресурсів підприємства.

Методологія обліку нематеріальних активів на вітчизняних підприємствах визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 8 “Нематеріальні активи”.

Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальні ресурси на підприємствах групують таким чином:

– права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

– права користування майном (право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

– права на  комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки  для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо),  крім  тих,  витрати на придбання яких визнаються роялті;

– права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі,  промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від  недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; 

– авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

– інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

Оскільки нематеріальні активи неоднорідні за своїм складом, характером використання чи експлуатації, у процесі виробництва та мають різний ступінь впливу на фінансовий стан і результати господарської діяльності підприємства, для їх оцінювання неможливо використати традиційні підходи, застосовувані щодо рухомого та нерухомого майна.

Основними факторами, які визначають вартість об’єкта інтелектуальної власності, є:

1. правові (строк дії охоронного документа, його надійність, обсяг прав, що передаються);
2. витратні (витрати на створення об’єкта правової охорони, на реєстрацію прав та підтримку чинності охоронних документів, на маркетинг та рекламу, на страхування ризиків, пов’язаних з об’єктами інтелектуальної власності; на розв’язання правових конфліктів, податок на операції, пов’язані з використанням об’єктів інтелектуальної власності, та інфляційний фактор);
3. прибуткові (очікувані ліцензійні платежі та очікуваний економічний ефект від використання об’єктів інтелектуальної власності).

Питання для самоперевірки знань

1. Значення нематеріальних ресурсів в діяльності підприємства за сучасних умов господарювання.
2. Поняття нематеріальних ресурсів. Їх видова класифікація.
3. Охарактеризуйте об’єкти авторського та суміжного прав.
4. Охарактеризуйте об’єкти права промислової власності.
5. Охарактеризуйте нетрадиційні об’єкти права інтелектуальної власності.
6. Правовий захист об’єктів інтелектуальної власності.
7. Поняття нематеріальних активів. Їх види згідно із П(С)БО 8“Нематеріальні активи”.
8. Нарахування амортизації нематеріальних активів.
9. Оцінювання нематеріальних активів підприємства.

План семінарського заняття

1. Нематеріальні ресурси підприємства: поняття, види, значення в діяльності підприємства.
2. Нематеріальні активи підприємства: поняття, види.
3. Методи та способи оцінювання нематеріальних активів підприємства.
4. Особливості амортизації нематеріальних активів підприємства.

Використана та рекомендована література

1. Гапотій В.Д. Об’єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lib.mdpu.org.ua/e-book/gapotiy_intelect/kurs/t2.htm.
2. Гетьман О.О. Економіка підприємства : навч. посібник / О. О. Гетьман, В. М. Шаповал, 2-ге видання. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 488 с. – ISBN 978-611-01-0005-2.
3. Іванілов О.С. Економіка підприємства : підруч. / О.С. Іванілов. – К. : ЦУЛ, 2009. – 728 с. – ISBN 978-966-364-885-9.
4. Калінеску Т.В. Оцінювання майна : навч. посіб. / Т. В. Калінеску, Ю. А. Романовська, О. Д. Кирилов– К. : Центр учбової літератури, 2012. – 312 с.
5. Об’єкти авторського права та особливості визнання авторських прав [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/vnz/reports/law/9763/.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи” [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99.
7. Цивільний Кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page9.

Теми рефератів

1. Значення нематеріальних ресурсів в діяльності підприємств за сучасних умов господарювання.
2. Нематеріальні ресурси підприємства: формування та оцінювання.
3. Особливості оцінювання нематеріальних активів.
4. Оцінювання нематеріальних активів: проблемні питання та способи їх вирішення.
5. Правова охорона об’єктів права інтелектуальної власності в Україні.

Тестові завдання

1.  Права на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інші майнові права відносяться до…:

а) нематеріальних ресурсів;

б) нематеріальних активів;

в) основних виробничих засобів;

г) основного капіталу.

2.  Чи нараховується знос на нематеріальні активи?

а) так;

б) ні;

в) за бажанням;

г) такого поняття не існує.

3.  До об’єктів інтелектуальної власності відносять:

а) інформаційна діяльність, інформаційні технології, програмне забезпечення;

б) винаходи, промислові зразки, товарні знаки, корисні моделі;

в) раціоналізаторські пропозиції, ноу-хау, комерційні таємниці.

4.  Дозвіл на використання нематеріального ресурсу протягом  певного часу за обумовлену винагороду називають…

а) авторським правом;

б) ліцензією;

в) патентом;

г) суміжним правом.

5.  Система норм, яка визначає права авторів наукових публікацій, художніх творів, програмного забезпечення та їх взаємовідносини з іншими особами:

а) авторські права;

б) ліцензія;

в) патент;

г) суміжні права.

6.  Виданий державним органом документ, який надає фізичній чи юридичній особі виключне право використовувати зазначене технічне вирішення проблеми:

а) суміжне право;

б) ліцензія;

в) патент;

г) авторське право;

д) свідоцтво на винахід.

7.  Винаходом називається:

а) позначене суттєвою новизною економічне чи технічне вирішення завдання у будь-якій галузі економіки;

б) позначене суттєвою новизною вирішення технічного завдання у будь-якій галузі економіки, яке дає позитивний ефект;

в) позначене несуттєвою новизною вирішення технічного завдання  у  будь-якій галузі економіки.

8.  Об’єктом корисної моделі може бути ... :

а) продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин);

б) спосіб і процеси;

в) конструктивне використання пристрою.

9.  Товарними знаками вважаються:

а) оригінальні позначення, які не мають правового захисту та значення для виділення даного товару серед інших подібних товарів;

б) оригінальні позначення, які мають правовий захист та призначені для виділення даного товару серед інших подібних товарів;

в) економічні позначення, які приносять велику популярність як окремому товару, так і підприємству в цілому.

10.  Визначте, які з наведених нижче категорій відносяться до нетрадиційних об’єктів  інтелектуальної власності, які – до об’єктів, що охороняються авторськими та суміжними правами, а які – до об’єктів промислової власності?

а) винахід;

б) витвір мистецтва;

в) ноу-хау;

г) промисловий зразок;

д) комп’ютерна програма;

е) база даних;

є) раціоналізаторська пропозиція;

ж) корисна модель;

з) телевізійна передача;

і) товарний знак.