3.6. Правила Лопіталя розкриття невизначеностей (L'Hospital rule)
Теорема 3.10. (І правило Лопіталя). Якщо:
1) функції і диференційовні на інтервалі , для всіх ;
2) ;
3) існує скінченна або нескінченна границя ,
то існує границя , причому має місце рівність:
. (3.21)
Доведення. Довизначимо функції і в точці так, щоб вони стали неперервними, тобто покладемо . Тепер ці функції на відрізку , () задовольняють умови теореми Коші. Тому існує точка с, , () така, що
.
Оскільки , () то . Перейшовши в останній рівності до границі, за умови , отримаємо
що і потрібно було довести.
Запам’ятай добре! Доведену теорему зазвичай називають правилом Лопіталя розкриття невизначеності за умови .
Аналогічні теореми мають місце для розкриття невизначеності у випадку односторонніх границь при , .
Приклад 3.24. Обчислити границю .
Розв’язання. Ми маємо невизначеність типу . Функції і задовольняють умови теореми в деякому околі точки . Застосуємо правило Лопіталя:
.
Наслідок 1. Теорема Лопіталя справедлива також при , при і при .
Приклад 3.25. Обчислити границю .
Розв’язання. Маємо невизначеність типу . Застосуємо правило Лопіталя:
.
Наслідок 2. Якщо похідні і задовольняють ті самі вимоги, що і функції і , то правило Лопіталя можна застосувати повторно. При цьому отримаємо
. (3.22)
І взагалі, правило Лопіталя при виконанні умов теореми можна застосовувати багаторазово.
Приклад 3.26. Обчислити границю .
Розв’язання. Дана границя дозволяє використовувати формулу (3.21) багаторазово, дійсно:
.
Наслідок 3. Якщо в теоремі замінити умову 2) на наведену нижче
2) , або , то формула (3.21) також має місце.
В цьому випадку правило Лопіталя застосовується для розкриття невизначеності типу ( ІІ правило Лопіталя).
Приклад 3.27. Якщо , то
,
тобто довільний додатний степінь x зростає швидше, ніж при .
Розв’язування. Дійсно, застосувавши ІІ правило Лопіталя, отримаємо
.
Приклад 3.28. Якщо , то
,
тобто, при степенева функція зростає повільніше, ніж показникова функція , .
Розв’язування. Дійсно, застосувавши правило Лопіталя розкриття невизначеності n раз, отримаємо:
.
Зазначимо, що формули (3.21), (3.22) мають місце лише тоді, коли існує скінченна або нескінченна границя . Але буває і так, що границя існує, у випадку коли границя не існує.
Приклад 3.29. існує і дорівнює .
Розв’язання. Дійсно
.
Але відношення похідних не має границі при .
Після певних перетворень правило Лопіталя може бути застосовано також до розкриття інших невизначеностей, таких як: , , , , .
Так, границі невизначеностей типів та доцільно звести до виду або .
Приклад 3.30. Обчислити границю .
Розв’язання. Маємо невизначеність типу . Приведемо цю невизначеність до виду і застосуємо правило Лопіталя.
.
Приклад 3.31. Обчислити границю .
Розв’язання. Маємо невизначеність типу . Спочатку зведемо дроби до спільного знаменника.
.
Внаслідок перетворень ми дістали невизначеність виду . Застосуємо правило Лопіталя
.
При розкритті невизначеностей типу , , за допомогою правила Лопіталя попередньо необхідно виконати деякі перетворення.
Нехай треба обчислити границю складеної степеневопоказникової функції:
,
де ми маємо невизначеність одного з вищезгаданих типів. Запишемо цю границю у вигляді
,
тут в показнику маємо вже невизначеність виду , яку можна звести до невизначеності типу або шляхом знесення в знаменник одного із співмножників, що стоять під знаком границі.
Приклад 3.32. Обчислити границю .
Розв’язання. Маємо невизначеність типу . Виконаємо тотожне перетворення функції:
.
Знайдемо границю показника отриманої функції за правилом Лопіталя
.
Отже, .
Приклад 3.33. Обчислити границю .
Розв’язання. Маємо невизначеність типу . Виконаємо тотожне перетворення функції, що стоїть під знаком границі:
.
Обчислимо окремо границю, яка міститься в показнику, за правилом Лопіталя
.
Отже,
.