3.6. Правила Лопіталя розкриття невизначеностей (L'Hospital rule)
Теорема 3.10. (І правило Лопіталя). Якщо:
1) функції і
диференційовні на інтервалі
,
для
всіх
;
2) ;
3) існує скінченна або нескінченна границя ,
то існує границя , причому має місце
рівність:
. (3.21)
Доведення. Довизначимо функції і
в точці
так,
щоб вони стали неперервними, тобто покладемо
.
Тепер
ці функції на відрізку
, (
)
задовольняють умови теореми Коші. Тому існує точка с,
, (
)
така, що
.
Оскільки , (
) то
.
Перейшовши в останній рівності до границі, за умови
,
отримаємо
що і потрібно було довести.
Запам’ятай добре! Доведену теорему зазвичай називають правилом
Лопіталя розкриття невизначеності за умови
.
Аналогічні теореми мають місце для розкриття
невизначеності у випадку односторонніх
границь при
,
.
Приклад 3.24. Обчислити границю .
Розв’язання. Ми маємо невизначеність типу .
Функції
і
задовольняють
умови теореми в деякому околі точки
. Застосуємо правило
Лопіталя:
.
Наслідок 1. Теорема Лопіталя справедлива також при , при
і
при
.
Приклад 3.25. Обчислити границю .
Розв’язання. Маємо невизначеність типу .
Застосуємо правило Лопіталя:
.
Наслідок 2. Якщо похідні і
задовольняють ті самі вимоги, що і
функції
і
, то
правило Лопіталя можна застосувати повторно. При цьому отримаємо
. (3.22)
І взагалі, правило Лопіталя при виконанні умов теореми можна застосовувати багаторазово.
Приклад 3.26. Обчислити границю .
Розв’язання. Дана границя дозволяє використовувати формулу (3.21) багаторазово, дійсно:
.
Наслідок 3. Якщо в теоремі замінити умову 2) на наведену нижче
2) , або
, то формула (3.21) також має місце.
В цьому випадку правило Лопіталя застосовується для
розкриття невизначеності типу ( ІІ правило
Лопіталя).
Приклад 3.27. Якщо , то
,
тобто довільний додатний степінь x
зростає швидше, ніж при
.
Розв’язування. Дійсно, застосувавши ІІ правило Лопіталя, отримаємо
.
Приклад 3.28. Якщо ,
то
,
тобто, при степенева функція
зростає повільніше, ніж показникова
функція
,
.
Розв’язування. Дійсно, застосувавши правило Лопіталя розкриття
невизначеності n раз, отримаємо:
.
Зазначимо, що формули (3.21), (3.22) мають місце лише
тоді, коли існує скінченна або нескінченна границя .
Але буває і так, що границя
існує, у випадку
коли границя
не існує.
Приклад 3.29. існує і дорівнює
.
Розв’язання. Дійсно
.
Але відношення похідних не має границі при
.
Після певних перетворень правило Лопіталя може бути
застосовано також до розкриття інших невизначеностей, таких як: ,
,
,
,
.
Так, границі невизначеностей типів та
доцільно
звести до виду
або
.
Приклад 3.30. Обчислити границю .
Розв’язання. Маємо невизначеність типу .
Приведемо цю невизначеність до виду
і застосуємо правило
Лопіталя.
.
Приклад 3.31. Обчислити границю .
Розв’язання. Маємо невизначеність типу .
Спочатку зведемо дроби до спільного знаменника.
.
Внаслідок перетворень ми дістали невизначеність виду . Застосуємо правило Лопіталя
.
При розкритті невизначеностей типу ,
,
за допомогою правила Лопіталя попередньо
необхідно виконати деякі перетворення.
Нехай треба обчислити границю складеної степеневопоказникової функції:
,
де ми маємо невизначеність одного з вищезгаданих типів. Запишемо цю границю у вигляді
,
тут в показнику маємо вже невизначеність виду ,
яку можна звести до невизначеності типу
або
шляхом знесення в знаменник одного із
співмножників, що стоять під знаком границі.
Приклад 3.32. Обчислити границю .
Розв’язання. Маємо невизначеність типу .
Виконаємо тотожне перетворення функції:
.
Знайдемо границю показника отриманої функції за правилом Лопіталя
.
Отже, .
Приклад 3.33. Обчислити границю .
Розв’язання. Маємо невизначеність типу .
Виконаємо тотожне перетворення функції, що стоїть під знаком границі:
.
Обчислимо окремо границю, яка міститься в показнику, за правилом Лопіталя
.
Отже,
.