2.5. Основні теореми про границю
Теорема 2.11. Границя сталого дорівнює сталому, тобто
,
де
.
Доведення. Нехай
, де
. Розглянемо різницю
, маємо:
–
нескінченно мала величина. За теоремою 2.4 маємо, що
.
Теорема 2.12. Границя суми дорівнює сумі границь.
Доведення. Нехай, наприклад,
,
. Покажемо, що
.
Дійсно
;
.
За
оберемо
та оцінимо модуль
, маємо:
.
Таким чином,
![]()
.
Зауваження. Випадок суми довільного скінченного числа числових послідовностей доводиться аналогічно.
Теорема 2.13. Границя добутку дорівнює добутку границь.
Доведення. Нехай, наприклад,
,
. Покажемо, що
.
Дійсно, якщо
, то за теоремою 2.3
, де
–
нескінченно мала величина. Аналогічно,
, де
– нескінченно мала. Тоді
.
Оскільки константа є величиною обмеженою, то за
теоремою 2.6 величини
є нескінченно малими; за теоремою 2.5 величина
також є нескінченно малою. Оскільки сума трьох нескінченно малих
величин є нескінченно малою, то
є нескінченно мала і
за теоремою 2.4.
Зауваження
1) Сталий множник можна виносити за знак границі.
Дійсно,
.
2) ![]()
.
Дійсно,
3)
.
Теорема 2.14. Границя частки двох послідовностей дорівнює частці границь цих послідовностей, якщо границя знаменника не дорівнює нулю, тобто
,
де
.
Зауваження. Доведення даної теореми проводиться аналогічно доведенню теореми 2.13.
Теорема 2.15.
1)
, де
;
2)
, де
.
Теорема 2.16. Якщо для послідовності
відомо,
що для всіх
і
,
то
.
Доведення. Проведемо доведення методом від супротивного. Нехай
, але тоді
і
.
Остання рівність суперечить умові теореми. Це означає, що наше припущення хибне
і
.
Теорема 2.17. Якщо для послідовностей
та
відомо, що
, то
.
Доведення. За умовою теореми
, тоді
за теоремою 2.16
.
Теорема 2.18.
.
Запам’ятай добре! Аналогічні теореми мають місце для границь функцій в точці.