1.1.2 Основні джерела органічної сировини в Україні

Основні енергоносії та сировинні ресурси органічної хімії (нафта, природний газ та кам’яне вугілля), сьогодні і протягом наступного ХХІ століття будуть визначати розвиток органічної хімії, стан всієї економіки та благополуччя громадян України. Після Чорнобильської катастрофи в 1986 році стало зрозуміло, що вирішити всі енергетичні проблеми атомна енергетика не в змозі.

Розглянемо основні сировинні джерела та забезпечення їх в Україні.

Нафта. До 1992 року Україна отримувала та переробляла на своїх нафтопереробних заводах (НПЗ) 62 млн. тон сирої нафти (табл. 1.1). Як видно із таблиці потужності нафтопереробного комплексу України заван-тажені сьогодні лише на третину. Можна підрахувати, скільки в першому наближенні необхідно нафти для України:

-  для автомобільного транспорту – приблизно 10 млн. т палива, що при 85 – 90 % переробці з використанням нових технологій складає при-близно 25 млн. т сирої нафти;

-  потреби хімічної промисловості складають 10 – 15 млн. т сирої нафти.

Таблиця 1.1 – Загальні відомості про нафтопереробні підприємства України

Підприємство	Проектна потужність переробки (млн. т)	Рівень завантаженості (млн. т)
АТ “ЛИНОС” “Лисичанськнафтооргсинтез” (м. Лисичанськ)	23,5	7,8
АТ “Укртатнафта” (м. Полтава)	18,5	6,2
АТ “Херсоннафтопереробка” (м. Херсон)	8,5	2,8
АТ Одеський НПЗ (м. Одеса)	3,5	1,2
АТ “НПК Галичина” (м. Дрогобич)	3,5	1,1
АТ “Нафтохімік Прикарпаття” (м. Надвірне)	3,5	1,2
АТ “Львівський нафтомаслозавод” (м. Львів)	0,3	0,1
Всього	61,8	20,4

Таким чином, потреби України в нафті складають близько 40 млн. т, а сама Україна добуває приблизно 4 млн. т сирої нафти, тобто лише 10 % від наявних потреб. Поставка нафти ведеться, в основному, з Росії, але змінити ситуацію на краще може введення в експлуатацію нафтового терміналу “Південний” в Одеській області, що можливо дасть змогу отри-мувати нафту з Азербайджану та Близького Сходу.

Кам’яне вугілля. В розвинутих країнах (США, Франція, Німеччина) вугілля визнано найбільш перспективним видом палива ХХІ століття. Ця наукова концепція базується на тому, що в разі впровадження сучасних технологій його спалювання, кількість шкідливих викидів в атмосферу зменшується в 100000 разів. Українське вугілля низькоякісне, але при його спалювати в режимі “киплячого шару” у вигляді суміші 33 % вугілля, 33 % води і 33 % золи, такий процес є економічно вигідним і дає змогу економи-ти мазут та природний газ. Тим більше, що такі наукові розробки та техно-логії українські вчені мають, але нажаль для їх впровадження не вистачає грошових інвестицій.

Норма річного видобування (потреби) вугілля для України складає близько 130 млн. т, а запаси вугілля складають біля 100 млрд. т, тобто при такому річному видобуванні, вугілля вистачить більше, ніж на 500 ро-ків.

Газ. Україна спалює щорічно близько 100 млрд. м3 газу, а сама при цьому добуває приблизно 20 млрд. м3 газу, тобто лише 20 % від необхідної кількості. Це, в основному, Полтавське, Харківське, Чернігівське та Сум-ське газові родовища. Слід відзначити, що в Україні газ використовується дуже не раціонально. Наприклад, Франція використовує за рік  35 млрд. м3 газу, випускаючи при цьому товарної продукції в 5 разів бі-льше, ніж в Україні.