1.1.3 Класифікація органічних сполук

Основою сучасної класифікації органічних сполук є структурно-функціональний підхід.

Класифікація в залежності від будови (структури) вуглецевого ланцюга.

В залежності від структури карбонового ланцюга органічні сполуки класифікують відповідно до рисунку 1.1.

Всі органічні сполуки поділяються на два типи: ациклічні та циклічні. До ациклічних (аліфатичних) відносять сполуки з відкритим (незамкне-ним) ланцюгом. За будовою карбонового ланцюга молекули поділяють на аліфатичні насичені і ненасичені сполуки. Насичені містять лише прості зв’язки атомів Карбону, а ненасичені – мають кратні (подвійні та потрійні) зв’язки атомів Карбону:

пропіонова кислота	вінілхлорид	пропілен
насичена аліфатична сполука	ненасичені аліфатичні сполуки

Циклічні сполуки містять у структурі замкнені ланцюги атомів – ци-кли. В залежності від природи атомів, що входять до складу циклу, їх роз-поділяють на карбоциклічні та гетероциклічні. Карбоциклічні сполуки міс-тять у циклічному скелеті лише атоми Карбону, наприклад:

Гетероциклічні сполуки містять у циклічному скелеті атоми карбону і інших елементів (найчастіше N, O, S). Вони бувають насиченими, нена-сиченими та ароматичними:

В межах кожного з рядів органічні сполуки поділяються на класи (рис.1.1). Сполуки, молекули яких складаються з атомів Карбону та Гідро-гену, утворюють клас вуглеводнів. При заміщенні у вуглеводнях одного чи кількох атомів Гідрогену на відповідну функціональну групу утворюються інші класи функціональних органічних сполук.

Класифікація за функціональною ознакою.

Функціональна група – структурний фрагмент молекули, який ви-значає її хімічні властивості. За кількістю та однорідністю функціональних груп органічні сполуки поділяються на моно¬функціональні (містять одну функціональну групу), поліфункціональні (містять кілька однакових груп) та гетерофункціональні (містять декілька різних функціональних груп). Класифікація органічних сполук за природою функціональної групи наве-дена на рис. 1.1.

Вуглеводні з однаковими функціональними групами або структур-ними фрагментами утворюють гомологічні ряди. Гомологічний ряд – без-кінечний ряд сполук, які відрізняються один від одного на групу (-СН2-) – гомологічну різницю та мають подібну будову і хімічні властиво-сті. Наприклад, гомологічний ряд алканів, має загальну формулу СnH2n+2.