Експериментальні дослідження електричних машин. Частина І. Машини постійного струму

 

2.1 Будова машини постійного струму

2.2 Принцип дії генератора

2.3 Принцип дії двигуна

2.4 Реакція якоря

2.5 Класифікація генераторів за способом збудження

2.6 Процес самозбудження генератора з паралельним збудженням

2.7 Рівняння обертових моментів для генератора

2.8 Класифікація двигунів за способом збудження

2.9 Рівняння обертових моментів для двигуна

 

РОЗДІЛ 2
Теоретичні відомості про електричні машини постійного струму

 

 

2.5 Класифікація генераторів за способом збудження

 

Для нормальної роботи генератора в ньому повинно бути створене основне магнітне поле, для чого обмотка збудження генератора повинна бути підключена до джерела постійної напруги. Властивості генераторів постійного струму залежать від числа і способу підключення обмоток збудження або, як говорять, від способу збудження генераторів. Залежно від способу збудження розрізняють генератори з незалежним збудженням та з самозбудженням.

Генератори з незалежним збудженням виконуються з електромагнітним і магнітоелектричним збудженням.

У генераторів з електромагнітним збудженням обмотка збудження F1–F2, розташована на головних полюсах, підключається до незалежного джерела живлення (рис. 2.10); в цьому випадку обмотка збудження називається незалежною обмоткою збудження (НОЗ). Струм кола збудження Із може змінюватися в широких межах за допомогою резистора Rз. Потужність, споживана обмоткою збудження, невелика й у номінальному режимі складає 1–5% номінальної потужності, що знімається з якоря генератора. Звичайно, процентне значення потужності збудження зменшується із зростанням номінальної потужності машини.

Рисунок 2.10 – Схема генератора з незалежним збудженням

 

Номінальна напруга обмотки збудження генератора вибирається рівною або (інколи) меншою номінальної напруги обмотки якоря А1–А2. Для зменшення іскріння щіток в коло якоря послідовно з обмоткою якоря вмикається обмотка додаткових полюсів (ОДП) В1–В2.

Магнітоелектричні генератори збуджуються постійними магнітами, з яких виготовляються полюси машини. З таким способом збудження виконуються генератори переважно невеликої потужності. Недоліком генераторів з магнітоелектричним збудженням є трудність регулювання напруги.

У генераторів із самозбудженням обмотка збудження отримує живлення від власного якоря. Залежно від способу її вмикання генератори із самозбудженням підрозділяються на генератори з паралельним, послідовним і змішаним збудженням.

Схема з’єднання генератора з паралельним збудженням показана на рис. 2.11.

Рисунок 2.11 – Схема генератора з паралельним збудженням

 

Коло обмотки збудження Е1–Е2 вмикають паралельно якорю, від якого вона і отримує живлення; в цьому випадку обмотку збудження називають паралельною обмоткою збудження або шунтовою (ШОЗ), яку розраховують на напругу якоря.

Резистор Rз дає можливість змінювати струм збудження Із, а отже, і вихідну напругу U. Струм якоря Іа у такого генератора дорівнює сумі

                                                                                              (2.21)

де І – струм навантаження.

Струм збудження відносно малий і для номінального режиму складає 1–5% номінального струму машини.

У генератора з послідовним збудженням (рис. 2.12) обмотка збудження з’єднується послідовно з якорем; в цьому випадку обмотку збудження називають послідовною обмоткою збудження або серієсною (СОЗ). Її струм збудження дорівнює струму якоря:

                                                                                             (2.22)

 

Рисунок 2.12 – Схема генератора з послідовним збудженням

 

У генераторів із змішаним збудженням (рис. 2.13) на полюсах розміщають дві обмотки. Одна з них має велике число витків і виконана з провідників відносно невеликого перерізу – вмикається паралельно якорю, а інша обмотка з малим числом провідників великого перерізу – вмикається послідовно з якорем.

Рисунок 2.13 – Схема генератора із змішаним збудженням

 

Струм якоря такого генератора

                                                                                              (2.23)

В цих генераторів паралельна і послідовна обмотки можуть бути увімкнені узгоджено (магніторушійні сили цих обмоток направлені узгоджено) і зустрічно (їхні магніторушійні сили спрямовані зустрічно). В залежності від цього розрізняють генератори змішаного узгодженого вмикання і генератори змішаного зустрічного вмикання.

В основному в генераторах із змішаним збудженням основна частина магніторушійної сили збудження створюється паралельною обмоткою.

Генератори із паралельним, послідовним і змішаним збудженням називають відповідно генераторами шунтового, серієсного і компаундного збудження.

Номінальна потужність, яка споживається обмоткою збудження, визначається з виразу

                                                                            (2.24)

а вихідна номінальна потужність генератора –

                                                                                    (2.25)