Розділ 9
У сучасному академічному народно-оркестровому виконавстві одне з важливих місць посідає Академічний оркестр народної та популярної музики Національної радіокомпанії України. У різні періоди цей оркестр очолювали відомі митці: А. Бобир та В. Варакута. Їхня творча діяльність сприяла формуванню своєрідного виконавського стилю колективу. Із призначенням на посаду 1996 р. художнього керівника і головного диригента народного артиста України С. Литвиненка в історії оркестру розпочинається новий етап.
Художні принципи С. Литвиненка ґрунтуються на розширенні й оновленні репертуару шляхом використання в оркестрі творів сучасних українських композиторів, передусім, композицій, які характеризуються поєднанням інтонацій народного мелосу, фольклору із принципами розвитку симфонічної драматургії. Важливими рисами є також формування своєрідного інструментального складу; опора на народні традиції музикування і їх поєднання із сучасними формами музичного розвитку; злагодженість оркестрового звучання.
Творча діяльність Академічного оркестру народної та популярної музики НРКУ різнобічна: він виконує інструментальні твори, різні за стилем, жанром і характером, супроводжує виступи солістів-співаків та інструменталістів. При оркестрі є ансамбль бандуристок.
Слід наголосити, що основним напрямком роботи колективу є фондові записи для НРКУ. Відповідно до цього оркестр має своєрідний виконавський стиль, якому притаманні такі ознаки: камерність і злагодженість оркестрового звучання, жанрове розмаїття репертуару, художня досконалість, висока технічна майстерність.
Розглянемо інструментальний склад зазначеного колективу. В оркестрі – 35 виконавців. До нього входять струнно-смичкові (скрипки перші – п'ять, скрипки другі – чотири, альти – два, віолончелі – дві, контрабас – один); струнно-щипкові (бандури – п'ять, кобзи-прими – дві, кобзи-тенор – дві); струнно-ударні – цимбали концертні – двоє. Духові: сопілка – одна, флейти – дві, гобої – два, кларнети – два, баяни – два, фагот – один. Ударні: литаври, бубон, малий барабан, великий барабан, трикутник. Використовуються епізодичні інструменти – ліра, свиріль, бугай, козобас та ін. Аналізуючи інструментальний склад цього оркестру, слід відмітити, що група духових тут представлена повним складом дерев'яних інструментів і зовсім не має мідних, що знову ж таки підкреслює камерність звучання колективу.
У репертуарі оркестру переважає народно-інструментальна музика. Жанрово-стильову палітру репертуару колективу визначають: обробки народного мелосу (Фантазія на тему української народної пісні "Їхав козак містом" В. Марунича, "Гуцульська фантазія" В. Тимофіїва, "Жайворонок" Г. Деніку в обробці Д. Попічука), оригінальні твори ("Марш покутських музuк" В. Парфенюка, "Гопалки" І. Кириліної, "Три концертних п'єси для народних духових інструментів" В. Степурка, сюїта "Ярмаркові замальовки" О. Чухрая), перекладення зразків академічної музики ("Ноктюрн" М. Калачевського, "Два вальси" В. Кирейка, "Вічний рух" Р. Каллаче, "Арія" Й. С. Баха та ін.).
До фондових записів Академічного оркестру народної та популярної музики НРКУ належать оркестрові твори. Найвідоміші з них – "Іспанська сюїта", "Хмари Гранади" А. Білошицького, "Концерт для бандури з оркестром", "Концерти для кобзи з оркестром №№ 1–4", "Українська рапсодія" для кобзи, високого голосу й оркестру, "Українське рондо" для двох кобз і оркестру К. Мяскова, "Астральна пектораль №№ 1–2" В. Степурка, Фольк-кантата на народні тексти "Чумацькі пісні" для баритона й українського оркестру народних інструментів В. Рунчака, опера "Опришки" для хору, солістів, читця і оркестру П. Омельчука та ін. Сюди ж входять українські народні та авторські пісні у виконанні солістів-вокалістів.
Академічний оркестр народної та популярної музики НРКУ є прекрасною виконавською базою і творчою лабораторією для випробовування нових творів композиторів. Записи оркестру відзначаються високою якістю, вони мають певні стандарти і зразки, які є взірцем для інших колективів.
Свідченням активної творчої діяльності Академічного оркестру народної та популярної музики НРКУ є виступи з концертними програмами в рамках музичних фестивалів "Київ-Музик-Фест" (1996–2002), "Прем'єри сезону" (2000). Участь у концертах народних та професійних виконавців з українського зарубіжжя на Всесвітньому форумі українців (1999, 2001), у VII Міжнародному фестивалі народної творчості "Золота рибка" (м. Севастополь, 2000), XXII фольклорному фестивалі Євромовної спілки в м. Мішкольц (Угорщина, 2001).
В оркестрі виховані власні яскраві солісти-виконавці. Серед них: народний артист України Д. Попічук (цимбали), заслужені артисти України Ю. Яценко (кобза, мандоліна), Т. Маломуж (бандура), С. Мирвода (бандура), лауреат міжнародних конкурсів О. Журавчак (сопілка, свиріль), А. Муржа (баян), Є. Собченко (бандура).
З оркестром плідно працюють видатні співаки України В. Бокач, В. Ватаманюк, Л. Давимука, С. Криворучко, М. Миколайчук, Л. Михайленко, Ф. Мустафаєв, В. Пасенюк, Н. Петренко, В. Турець. Солісти Національного академічного театру опери і балету України імені Т. Г. Шевченка І. Борко, О. Гаєвська, О. Ганіна, С. Годлевська, О. Дика, С. Кисла, С. Магера, Н. Николаїшин, О. Терещенко, С. Чахоян, А. Швачка, Т. Штонда, М. Шопша, соліст Мюнхенської опери Т. Конощенко. Солістки Національної філармонії України Л. Кондрашевська, Т. Школьна, солістка Музичного театру для дітей та юнацтва І. Зябченко, солістки Національного будинку органної і камерної музики О. Швидка, М. Ліпінська, соліст Ансамблю пісні і танцю Збройних сил України В. Лісковецький.
Академічний оркестр народної та популярної музики НРКУ часто виступає з Академічним хором імені П. Майбороди НРКУ (художній керівник – Ю. Ткач), Великим дитячим хором НРКУ (художній керівник – заслужена артистка України Т. Копилова), народним хором Київського національного університету культури і мистецтв (художній керівник – народний артист України С. Павлюченко).