Передмова

Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Розділ 2 УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕЮ

Розділ 3 УПРАВЛІННЯ ЛЮДЬМИ

Розділ 4 УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

Тестові завдання для самоперевірки

Список використаної та рекомендованої літератури

Короткий термінологічний словник

1.1.1 Поняття про психологію управління

Поняття ”управління” поширене в різних науках і означає функцію властиву організованим системам (біологічним, технічним, соціальним, військовим та ін.).

Управління – функція, що забезпечує збереження певної структури, організованих систем, підтримку режиму їх діяльності, реалізацію їх програми і цілей; цілеспрямований вплив на систему з метою переходу її з одного стану в необхідний інший.

Залежно від компонентів навколишнього світу – нежива природа, жива природа і людське суспільство, уп¬равління традиційно поділяють на такі види:

• технічне управління в неживій природі (в технічних системах) – управління науково-технічними процесами й фізичними тілами, системами машин тощо;

• біологічне управління в живих організмах (у біологічних системах) – управління процесами, які відбуваються у живій природі і пов’язані з життєдіяльністю організмів;

• соціальне управління в суспільстві (в соціальних системах) – управління як вплив на діяльність людей, об’єднаних у різні соціальні групи.

Предметом нашого аналізу є соціальне управління – цілеспрямований, планомірний та систематичний вплив суб’єкта управління на його об’єкт.

• управління індивідуальною діяльністю людини;

• управління спільною діяльністю людей.

Управління спільною діяльністю людей, у свою чергу, можна диференціювати за такими критеріями:

• за сферами організації суспільства;

• за рівнями управління в суспільстві.

За сферами організації суспільства виокремлюють такі види соціального управління:

• адміністративно-державне (політичне управління);

• управління соціокультурною сферою (духовне виробництво);

• управління виробничою сферою (матеріальне виробництво).

За рівнями управління в суспільстві виокремлюють такі види соціального управління:

• управління суспільством (державою) в цілому;

• управління соціальною сферою;

• управління регіоном;

• управління організацією.

З одного боку, найвищою цінністю, метою, а з іншого – найбільшим капіталом, ресурсом в будь-якій сфері соціального управління є людина. Ефективне використання людського ресурсу є головним завданням соціального управління. Ключова роль в цьому процесі належить психології. Тому, важливим чинником ефективності управлінської діяльності, особливо в організації стає психологія управління.

Психологія управління – наука про психологічні основи управлінської діяльності.

Психологія управління, зародившись на перехресті психологічних дисцип¬лін, функціонує і розвивається у нерозривному зв’язку як із суспільними нау¬ками, так і з тими, що сфокусовані на проблемах управління. Особливими є її взаємозв’язки з психо¬логічними дисциплінами: загальна психологія, психологія особистості, соціальна психологія, акмеологія, психологія кар’єри, психологія праці, інженерна психологія, психологія бізнесу, етнопсихологія, психологія творчості та ін.

Основні поняття і ключові слова : управління, соціальне управління, психологія управління.