3.5 Власні потреби ГЕС
Споживачів ВП ГЕС поділяють на агрегатні та загальностанційні. Вони звичайно живляться від мережі змінного струму 380/220 В. На потужних ГЕС можуть бути споживачі напругою 6 кВ. Застосовуються дві основні схеми живлення ВП ГЕС - з загальним і окремим живленням агрегатних і загальностанційних електроспоживачів. Перша схема з одним ступенем напруги ВП використовується на ГЕС малої і частково середньої потужності. Друга схема з двома ступенями напруги використовується на ГЕС середньої та великої потужності.
Живлення системи ВП здійснюється від трансформаторів, приєднаних:
- до струмопроводів генератор-трансформатор без вимикача з боку генераторної напруги;
- до шин генераторної напруги;
- до виводів нижчої напруги автотрансформатора зв’язку;
- до місцевої підстанції.
Доцільність встановлення окремих трансформаторів, приєднаних до РУ 220 кВ і більше, повинна бути обгрунтована. Потужність трансформаторів агрегатних ВП вибирається за сумарним навантаженням ВП відповідних агрегатів. Трансформатори розраховуються на роботу без перевантаження і мають явний резерв. Головні трансформатори ВП приймаються з неявним резервом і з можливістю аварійного перевантаження. Для електропостачання агрегатних і більшості загальностанційних електроприймачів ВП застосовують сухі трансформатори, увімкнені за схемою глибокого введення. Одинична потужність таких трансформаторів не повинна перевищувати 1000 кВ×А при uк = 8%. Схема живлення ВП ГЕС наведена на рисунку 3.5.
Рисунок 3.5 – Схеми живлення ВП ГЕС
Рисунок 3.5, аркуш 2
Контрольні запитання
1. Загальні відомості до проектування електроустановок власних потреб.
2. Власні потреби КЕС.
3. Власні потреби ТЕЦ.
4. Власні потреби АЕС.
5. Власні потреби ГЕС та ГАЕС.
РОЗДІЛ 1 РОЗДІЛ 2 РОЗДІЛ 3 РОЗДІЛ 4 РОЗДІЛ 5 РОЗДІЛ 6 РОЗДІЛ 7