7 ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ

 

7

Проектування системи керування

7.1

Загальні відомості

7.2

Вибір організаційної структури оперативного керування. Пости керування

7.3

Проектування постів (щитів) керування

7.4

Розрахунок і вибір установок постійного струму

7.4.1

Споживачі енергії постійного струму

7.4.2

Акумуляторні батареї

7.4.3

Вимоги до вибору АБ на станціях та підстанціях

7.4.4

Розрахунок АБ, підзарядного і зарядного агрегатів

 

7.1 Загальні відомості

 

Система керування це сукупність технічних засобів, необхідних для оперативного керування роботою електростанції (підстанцій), тобто для ведення технологічного процесу з заданими техніко-економічними показниками. Система керування містить в собі п’ять основних груп пристроїв (підсистем): регулювання, керування виконуючими органами, сигналізації, вимірювання та захисту. Підсистеми вимірювання та сигналізації забезпечують необхідну інформацію про роботу обладнання та протікання технологічного процесу, а за допомогою підсистем регулювання та керування здійснюється активний вплив, тобто керування об’єктом. При різких відхиленнях від заданого нормального режиму або при пошкодженні обладнання діє захист і здійснює автоматичне відключення відповідних елементів.

Для зручності оперативного обслуговування організовують пости керування, на яких знаходиться оперативний персонал і де зосереджуються необхідні для роботи персоналу прилади і апарати, такі як вимірювальні прилади, сигнальні пристрої, апаратура керування та регулювання тощо.

Вибір системи керування  залежить від особливостей об’єкта, що проектується (типу станції та її обладнання, структури технологічних зв’язків, рівня автоматизації технологічного процесу), від прийнятої організаційної структури оперативного керування, а також від рівня розвитку самих систем керування.

На електростанціях на сучасному етапі їх розвитку використовуються автоматизовані системи керування технологічним процесом (АСК ТП). АСК ТП – це людино-машинна система керування, в якій автоматизовані основні її функції – збір, обробка та передача інформації про об’єкт (електростанцію) та видача керуючих (регулювальних) впливів на об’єкт.

Розрізняють такі основні рівні розвитку систем керування за рівнем автоматизації.

Рівень 1 – система керування в режимі порадника, яка характеризується:

- індивідуальною формою збору, обробки і подання інформації (необхідну інформацію оператор отримує від вимірювальних приладів з наступною обробкою отриманої інформації "вручну");

- ручним (дистанційно або за місцем установлення) впливом на виконавчі органі керування;

- частинною автоматизацією технологічного процесу – застосуванням лише особливо відповідальних регуляторів, що впливають на головні параметри основного обладнання (регуляторів швидкості турбін, регуляторів палива та води котлів тощо);

– вироблення рекомендацій (порад) засобами обчислювальної техніки за участю людини (оператора).

Рівень 2 – автоматизована система керування з використанням інформаційних та керувальних обчислювальних машин (інформаційно-керувального комплексу). Характерні особливості цієї системи:

- автоматизований централізований збір, обробка, перетворення інформації та передача її в обчислювально-керувальний комплекс;

- автоматизована видача керувальних впливів на об’єкти через обчислювально-керувальний комплекс;

- глибока автоматизація технологічного процесу забезпечується застосуванням регуляторів режимних (наприклад, регуляторів горіння, регуляторів температури пари), а також пускових та місцевих, що забезпечують регулювання допоміжних процесів (наприклад, рівня води в деаераторі).

АСК ТП електростанцій на різних стадіях свого розвитку можуть використовуватись:

- як регістратор – вся необхідна інформація забезпечується інформаційно-обчислювальним комплексом, але операції керування залишаються за оператором;

- як радник оператора – машина визначає оптимальне в даній ситуації рішення щодо управління об’єктом, а оператор, натискуючи кнопку, "затверджує" його і реалізує;

- як регулятор (як автоматична система керування) – керування усім технологічним процесом здійснює інформаційно-керувальний комплекс на підставі раніше складеної програми, а оператор виконує лише контрольні функції.

АСК ТП, що використовується як регулятор, містить в собі такі підсистеми: інформаційно-обчислювальну (ІОС), авторегулювання, функціонально-групового автоматичного керування і технологічні захисти.

При оцінюванні ефективності АСК ТП враховують: підвищення економічності роботи електростанції завдяки оптимізації режимів її роботи, підвищення експлуатаційної надійності роботи станції через швидку та чітку реакцію АСК на небезпечні відхилення параметрів технологічного процесу від заданих нормальних значень. Все це приводить до того, що термін окупності АСК ТП потужних електростанцій – теплових, атомних та гідравлічних – в більшості випадків не перевищує 2–3 роки. Керування всією виробничо-господарською діяльністю потужних електростанцій здійснюється за допомогою засобів обчислювальної техніки.

АСК ТЕС має такі підсистеми: оперативно-диспетчерського керування, керування виробничо-господарською діяльністю і ремонтом, техніко-економічного планування, керування фінансовою діяльністю, керування матеріально-технічним забезпеченням, бухгалтерського обліку.

 

       

ПОПЕРЕДНЯ                ЗМІСТ                НАСТУПНА

 

 

РОЗДІЛ 1        РОЗДІЛ 2        РОЗДІЛ 3        РОЗДІЛ 4        РОЗДІЛ 5        РОЗДІЛ 6        РОЗДІЛ 7