7.2 Вибір організаційної структури оперативного керування. Пости керування
Організаційна структура оперативного керування встановлює принцип поділу об’єкта, що проектується, на оперативні ділянки, склад оперативних бригад та їх взаємодію. При цьому повинен бути забезпечений чіткий розподіл обов’язків і відповідальності за правильну експлуатацію, економічну і надійну роботу обладнання, за швидку ліквідацію аварійних ситуацій на об’єкті.
В наш час існують три форми організаційної структури керування: цехова, блочна (без цехів) та централізована. Цехова структура передбачає поділ об’єкта, що обслуговується, на оперативні ділянки (цехи), сформовані за принципом об’єднання однотипного силового обладнання. Кожний цех обслуговує оперативна бригада, очолювана начальником зміни цеху. При блочній (без цехів) структурі оперативна ділянка містить обладнання одного або двох енергетичних блоків. Ділянку обслуговує оперативна бригада, яка складається з операторів або декількох обхідників. Оперативне керування станцією в цілому в обох випадках здійснює начальник зміни станції, який знаходиться в оперативному підпорядкуванні у чергового диспетчера системи. Централізована структура керування означає, що оперативне обслуговування всього об’єкта ведеться централізовано однією оперативною бригадою без поділу об’єкта на оперативні ділянки.
Для блочних електростанцій (КЕС, АЕС) приймають: для основного обладнання блочну структуру оперативного керування, а для обслуговування обладнання загальностанційного призначення цехову структуру. На блочних станціях організують пости керування: блочні щити керування (БЩК) для централізованого керування всім обладнанням, яке входить в блок, центральний щит керування (ЦЩК) для централізованого керування елементами РУ підвищених напруг та резервного живлення власних потреб, місцеві щити керування (МЩК) допоміжних цехів та установок загальностанційного призначення (паливоподачі, хімводоочищення, компресорної, електролізної та ін.), агрегатні щити (АЩК), на яких розташовують прилади і апарати, необхідні персоналу під час обходів.
На АЕС, крім того, передбачають резервний щит керування (РЩК). Він призначений для проведення операцій зупинення блока і відведення залишку тепла з активної зони реактора в особливих ситуаціях, коли здійснити ці операції з БЩК немає можливості.
Оперативне керування ТЕС з поперечними зв’язками проектують за цеховим принципом. На ТЕС потужністю більше 250 МВт відповідно до її основних цехів утворюють п’ять ділянок оперативного обслуговування: паливо-транспортний, котлотурбінний, хімічний, теплової автоматики і вимірювань та електричний. На ТЕС з поперечними зв’язками організовують пости керування трьох видів: головний щит керування (ГЩК) для керування генераторами, трансформаторами, повітряними і кабельними лініями, міжшинними зв’язками; групові агрегатні щити керування (ГрЩК) для керування котлами і турбінами; місцеві щити керування (МЩК) допоміжних цехів і загальностанційних установок. Групові щити котлів і турбін (один щит на чотири агрегати) розташовують в одному приміщенні, за наявності можливості ближче до центру агрегатів, що обслуговуються.
Відносна простота технологічного процесу і високий ступінь його автоматизації на гідроелектростанціях дозволяють вибрати централізовану структуру оперативного обслуговування: з центрального щита керування ЦЩК (здійснює начальник зміни ГЕС) або з диспетчерського пункту енергосистеми (здійснює черговий диспетчер системи за допомогою засобів телемеханіки). В останньому випадку передбачають ЦЩК, тому що в деяких ситуаціях (пошкодження засобів телемеханіки, відмова автоматики тощо) виявляється необхідним функції керування передати в руки персоналу ГЕС або персоналу, що перебуває на ГЕС за аварійним викликом. Поряд з ЦЩК в машинній залі біля кожного агрегата встановлюють щити (АЩК) для керування агрегатами під час ремонтів і випробувань, а також у випадку пошкодження пристроїв автоматики.
РОЗДІЛ 1 РОЗДІЛ 2 РОЗДІЛ 3 РОЗДІЛ 4 РОЗДІЛ 5 РОЗДІЛ 6 РОЗДІЛ 7