7.4 Розрахунок і вибір установок постійного струму

 

            7.4.1 Споживачі енергії постійного струму

 

На електростанціях та крупних підстанціях необхідна установка постійного струму з акумуляторними батареями (АБ) для живлення кіл керування, сигналізації, автоматики, аварійного освітлення, а також для електропостачання найбільш відповідальних механізмів власних потреб, які забезпечують збереження обладнання в роботоздатному стані (маслонасоси змащування, ущільнень вала, систем регулювання турбогенератора).

Всі споживачі енергії, які отримують живлення від АБ, поділяються на три групи [4]:

- постійно увімкнене навантаження. Сюди належать апарати пристроїв керування, блокування, сигналізації та релейного захисту, які постійно знаходяться під напругою, а також постійно увімкнена частина аварійного освітлення;

- тимчасове навантаження, яке появляється при зникненні змінного струму під час аварійного режиму. Це струми навантаження аварійного освітлення і електродвигунів постійного струму. Тривалість цього навантаження визначається тривалістю аварії (для електростанцій, які мають зв’язок з енергосистемою, цей час дорівнює 0,5 год; для електростанцій, які не мають зв’язку з системою, – 1 год);

- короткочасне навантаження тривалістю не більше 5 с. Таке навантаження створюється струмами ввімкнення і вимкнення приводів вимикачів і автоматів, а також пусковими струмами електродвигунів і струмами навантаження апаратів керування, блокування, сигналізації і релейного захисту, які короткочасно обтікаються струмом.

Постійне навантаження на АБ залежить від потужності постійно ввімкнених ламп сигналізації і аварійного освітлення, а також від типів реле.

В розрахунках можна приймати такі значення постійно ввімкнених навантажень і навантажень аварійного освітлення, які наведені в табл. 7.1.

 

Таблиця 7.1 – Постійне навантаження і навантаження аварійного освітлення АБ

Тип електростанції

Кількість блоків на одну АБ, шт.

Постійне навантаження,

А

Навантаження аварійного освітлення, А

Теплові електростанції

з поперечними зв’язками

3

20

160

Теплові блочні електростанції

з агрегатами 150-200 МВт

2

30

200

Теплові електростанції

з блоками 300 МВт

2

40

250

Теплові електростанції

з блоками 300-500 МВт

1

35

180

Теплові електростанції

з блоками 800-1200 МВт

1

70

250

Гідроелектростанції потужністю:

до 1000 МВт

1АБ

25

-

понад 1000 МВт

2АБ

25

-

 

 

            7.4.2 Акумуляторні батареї

 

Найбільше застосування на електростанціях і підстанціях отримали батареї свинцево-кислотних акумуляторів з поверхневими позитивними і коробчастими негативними пластинами типу СК (стаціонарні для короткотермінового розряду). Такі батареї мають великий термін служби і стійкі в роботі.

Як електроліт застосовують розчин сірчаної кислоти густиною 1,2 при температурі 25°С. Акумулятори типу СК випускаються в 46-и типових виконаннях ємністю 18-5328 А×год.

Струми розряду і ємності акумуляторів визначаються множенням відповідного значення для СК-1 на типовий номер N (1, 2, 3, ..., 6, 8, 10, ..., 20, 24, 28, ..., 148).

Заряд акумулятора здійснюється від джерела постійного струму (генератора постійного струму паралельного збудження або випрямляча змінного струму).

 

            7.4.3 Вимоги до вибору АБ на станціях та підстанціях

 

На ТЕС з поперечними зв’язками в тепловій частині (ТЕЦ) потужністю до 200 МВт встановлюється одна АБ, а при потужності більше ніж 200 МВт – дві АБ однакової ємності, які сумісно повинні забезпечити живлення маслонасосів змащування турбіни, водневого ущільнення всіх агрегатів електростанції, а також перетворювального агрегату зв’язку і аварійного освітлення. Від однієї батареї можуть живитися споживачі трьох агрегатів (наприклад, 3×60 МВт або 2×60 МВт + 1×100 МВт). Однак, не слід допускати збігу пускових режимів всіх маслонасосів.

На станціях з блочними схемами для кожних двох агрегатів, які обслуговуються з одного блочного щита керування (БЩК), передбачається одна АБ. Для блоків потужністю 300 МВт і вище допускається установлення окремої АБ на кожний агрегат.

Ці АБ встановлюються в головному корпусі. Вони повинні мати елементний комутатор (ЕК), працювати в режимі постійного підзаряду з автоматичним регулюванням напруги на шинах і з автоматичним або напівавтоматичним підзарядом хвостових елементів. Кожна АБ має свій підзарядний пристрій, для заряджання передбачається один загальностанційний зарядний агрегат.

Якщо ВРУ значно віддаленна від головного корпусу, то допускається встановлення спеціальної АБ в зоні ВРУ. Для ВРУ 500 кВ і вище встановлюються дві АБ без ЕК, які працюють в режимі постійного підзаряду.

На АЕС АБ є аварійними джерелами живлення систем безпеки, систем керування і захисту (СКЗ), аварійного освітлення, а також джерелом оперативного струму для пристроїв керування, автоматики, сигналізації і релейного захисту. Кількість і типи батарей визначаються згідно з вимогами, викладеними в [17]:

1) для кожного реакторного блока встановлюються АБ за кількістю систем безпеки. Вони працюють в режимі "буфера": нормальне навантаження несе випрямний пристрій, при зникненні напруги все навантаження лягає на АБ. Після запуску дизель-генератора навантаження знову отримує живлення через випрямний пристрій. АБ систем безпеки вибираються за умовою допустимого рівня напруги на шинах постійного струму з врахуванням поштовху навантаження на початку аварії. Ці батареї працюють короткочасно, до моменту пуску дизель-генератора. Вони не підлягають глибоким розрядам, тому ЕК для них не передбачається;

2) для кожного енергоблока АЕС встановлюється одна загальноблочна АБ з ЕК для живлення блочних споживачів. Між загальноблочними АБ передбачається попарне взаєморезервування;

3) для кожного дизель-генератора встановлюється своя АБ, яка забезпечує його автоматичний запуск;

4) для споживачів СКЗ передбачаються окремі АБ на різні номінальні напруги – 24, 48, 110, 220 В;

5) для пристроїв керування, автоматики, релейного захисту елементів підвищеної напруги поза головним корпусом встановлюються АБ без ЕК в зоні ВРУ – одна для ВРУ 110, 220 кВ і дві для ВРУ 330 кВ і вище.

На підстанціях 110-330 кВ з постійним оперативним струмом встановлюється одна АБ 220 В, на підстанціях 500–750 кВ – дві батареї
220 В без ЕК, які працюють в режимі постійного підзаряду. Для підзаряду і після аварійного заряду передбачаються два випрямні пристрої. Вибір кількості і номера АБ здійснюється, виходячи з допустимих відхилень напруги на шинах при поштовховому навантаженні.

На ГЕС потужністю до 1000 МВт встановлюється одна, а при потужності більше 1000 МВт – дві АБ в головному корпусі і при віддаленому розміщені ВРУ встановлюються батареї в зоні ВРУ.

 

                7.4.4 Розрахунок АБ, підзарядного і зарядного агрегатів

 

Для електростанцій прийнята схема АБ з елементним комутатором (рис. 7.1), яка працює в режимі постійного підзаряду.

Вибір АБ виконують в такому порядку [5].

1. Визначають розрахункові навантаження на батарею. Аварійне тривале навантаження Iав батареї головного корпусу електростанції складається з постійного навантаження електроприймачів системи керування, навантаження аварійного освітлення і навантаження від двигунів постійного струму аварійних механізмів ВП.

Аварійне короткочасне (поштовхове) навантаження Iп визначають як суму тривалого аварійного навантаження і струмів, які споживаються приводами одночасно увімкнених і вимкнених вимикачів.

2. Розраховують кількість елементів батареї:

- основних (приєднаних до шин установки в режимі постійного підзаряду)

 

                                                                                                (7.1)

 

де  = 220 В – напруга на шинах;

= 2,15 В – напруга на елементі в режимі підзаряду;


 

Рисунок 7.1 – Схема акумуляторної установки з елементним комутатором, яка працює в режимі постійного підзаряду

(АБ – акумуляторна батарея; ЕК – елементний комутатор; ЗЩ – зарядна щітка; РЩ – розрядна щітка; ПЗП – підзарядний пристрій)


 

-       загальних

                                                                                                  (7.2)

 

де = 1,75 В – напруга на елементі в кінці аварійного розряду;

- додаткових

 

                                                                                        (7.3)

 

3. Виходячи з тривалого аварійного навантаження визначають типовий номер батареї:

 

                                                                                           (7.4)

 

де 1,05 – коефіцієнт, який враховує старіння акумуляторів;

j – допустимий струм півгодинного аварійного розряду, приведений до першого номера акумулятора, А/N (приймається j = 21 А/N при температурі електроліту 10°С, j = 25 А/N при температурі 25°С).

4. Намічений для встановлення акумулятор перевіряють за струмом короткочасного аварійного навантаження (), який не повинен перевершувати максимально допустимий короткочасний (5 с.) розрядний струм:

                                                                                                   (7.5)

 

З отриманих значень N вибирають найбільше.

5. Виконують перевірку батареї за допустимою напругою в умовах аварійного короткочасного навантаження:

 

                                                                                                    (7.6)

 

де j – визначають за кривими на рисунку 7.2 для основних елементів, за умови забезпечення мінімальної допустимої напруги на приводі вимикача 85% Uном з врахування спаду напруги в кабелі 5%Uном..

Підзарядний пристрій (ПЗП) вибирають за розрахунковими значеннями струму і напруги в нормальному режимі. ПЗП основних елементів в нормальному режимі живить постійно включене навантаження Iпост. і підзаряджає батарею. Струм підзаряду приймають рівним 0,15×N. Тоді розрахунковий струм ПЗП основних елементів батареї

IПЗП = Iпост. + 0,15 × N.                                                                        (7.7)

 

Розрахункова напруга ПЗП

 

UПЗП = Uпз × По.                                                                                  (7.8)

 

Рисунок 7.2 – Характеристика залежності напруги від струму

розряду акумулятора першого номера

 

Як підзарядні пристрої беруть випрямні агрегати з твердими випрямлячами типу ВАЗП-380/260-40/80 на напругу 380–250 В і струм
40–80 А.

Додаткові елементи в нормальному режимі навантаження не несуть. Тому розрахунковий струм ПЗП дорівнює тільки струму підзаряду:

 

IПЗП.дод = 0,05 × N.                                                                                (7.9)

 

Розрахункова напруга

 

UПЗП.дод = Uпз × Пдод.                                                                       (7.10)

 

Вибір зарядного пристрою (ЗП) виконують за розрахунковими значеннями струму і напруги в режимі заряду батареї. Розрахунковий струм зарядного пристрою

IЗП = Iпост + 5 × N.                                                                              (7.11)

 

Розрахункова напруга (наприкінці заряду)

 

UЗП = Uз. × П,                                                                                      (7.12)

 

де Uз. = 2,75 В – напруга на елементі наприкінці зарядки.

На електростанціях як зарядні і підзарядні пристрої АБ в наш час переважно застосовуються установки, які перетворюють змінний струм напругою 220 В і 380 В в постійний. Зарядні пристрої повинні мати потужність і напругу, достатні для заряду АБ на 90% ємності протягом не більше 6–8 годин.

Заводами випускаються випрямні установки, які мають високий ККД і тривалий термін служби. В них для заряджання АБ прийнята схема регулювання вихідних параметрів за допомогою дроселів насичення, ввімкнених послідовно з випрямлячами. Живлення випрямних агрегатів здійснюється від трифазної мережі змінного струму напругою 220/380 В. Випрямні установки, які застосовують для зарядки і підзарядки АБ, приєднуються зі сторони змінного струму через розділовий трансформатор. В таблиці 7.2 наведені основні технічні дані окремих зарядних і зарядно-підзарядних випрямних пристроїв.

 

Таблиця 7.2 – Дані випрямних установок

Тип агрегату

Напруга мережі

змінного струму, В

Межі

випрямленої напруги

Межі випрямленого струму

нижній

верхній

нижній

верхній

ВАЗП-380/260-

-40/80 УХЛ4-2

220, 380

260

380

40

80

ЗПП-2

220, 380 з нулем

110

220

20

200

ТППС-800

220

190

280

 

800

ТППС-800

380

190

360

 

800

ТППС-320

380

220

250

 

320

ТППС-160

380

220

250

 

160

ТППС-80

380

220

250

 

80

 

Підрахунок навантаження на батарею ведуть в табличній формі. Технічні характеристики приводних електродвигунів аварійних маслонасосів і електромагнітних приводів вимикачів наведені в
таблицях
7.3 і 7.4.

Як приклад розглянемо вибір АБ, підзарядного і зарядного пристрою для енергоблока потужністю 800 МВт.

Приймаємо одну батарею типу СК на блок. Батарея буде працювати в режимі постійного підзаряду в схемі з елементним комутатором (див. рис. 7.1). Розрахункова тривалість аварійного навантаження 0,5 год. Номінальна напруга на шинах установки 230 В. Розрахункова температура електроліту +25°С.

Підрахунок навантаження наведено в таблиці 7.5.


 

Таблиця 7.3 – Технічні характеристики приводних електродвигунів аварійних маслонасосів

Тип турбіни,

генератора

Технічні характеристики приводних електродвигунів

Рном.,

кВт

Iрозр.,

А

Iпуск.,

А

Маслонасоси системи змащування турбіни

К-50-90, К-100-90, К-160-130, К-200-130,

ПТ-60, Р-50-130, Т-50-130, Т-100-130

14

73

184

К-300-240 (ХТЗ)

32

155

530

К-300-240 (ЛМЗ), К-500-240

42

140

540

Маслонасоси систем ущільнення вала генератора

ТВФ-60-2, ТВФ-100-2, ТВФ-120-2

8

40

130

ТВВ-165-2, ТВВ-200-2, ТВВ-320-2,

ТВВ-800-2, ТВВ-1000-2, ТВВ-1200-2

25

120

300

ТВВ-500-2

42

200

540

ТГВ-165-2, ТГВ-200-2, ТГВ-300-2, ТГВ-500-2

11

50

150

Маслонасоси системи регулювання турбіни

К-300-240 (ЛМЗ)

42

200

540

 

Таблиця 7.4 – Технічні характеристики електромагнітних приводів вимикачів

Тип

вимикача

Тип

приводу

Струм, який споживає привід, А

при увімкненні

при вимкненні

МГГ-10-45

ПЕ-21

148

2,5

МГГ-10-63К

ПЕ-21А

250

2,5

МГ-10, МГ-20

ПС-31

155

2,5

С-35М-10

ШПЕ-12

104

2,5

С-35-50

ШПЕ-38

244

5

 

З таблиці 7.5 витікає:

 

Iав = 700 А;  = 1140 А.

 

Кількість основних елементів батареї згідно з (7.1):

 


 

Таблиця 7.5 – Підрахунок навантажень на АБ блока 800 МВт

Електроприймач

К-сть

Pном,

кВт

Iном,

А

Iрозр.,

А

Iпуск.,

А

Розрахункові аварійні навантаження, А

Iав

Постійне навантаження

-

-

-

70

-

70

70

Аварійне освітлення

-

-

-

250

-

250

-

Приводи вимикачів:

2хВЕМ-6+ПЕ-22

2

-

250

-

-

-

500

Перетворювальний агрегат

оперативного зв’язку

1

7,2

38

30

100

30

30

Електродвигун аварійного

маслонасоса ущільнень

генератора

1

32

168

150

420

150

-

Електродвигуни аварійних

маслонасосів системи

змащування

 

1

 

42

 

216

 

200

 

540

 

200

 

540

РАЗОМ:

 

 

 

 

 

700

1140

 

 

Загальна кількість елементів батареї згідно з (7.2):

 

 

Кількість додаткових елементів за (7.3):

 

Пдод. = 130 - 108 = 22.

 

Типовий номер батареї за (7.4):

 

Приймаємо найближчий більший типовий номер N = 32 (СК-32).

Перевіряємо СК-32 за умовою (7.5):

В режимі короткочасного (поштовхового) навантаження значення Uш визначаємо за умови надійної роботи приводів вимикачів, тобто 85%Uном. З урахуванням втрат напруги в кабелі живлення (5%) беремо Uш=90%Uном. Для цього значення за кривою на рис. 7.2 визначаємо j = 38 A/N. Виконуємо перевірку за (7.6):

 

j = 38 A/N > 1140/32 = 35,6 A/N.

 

Таким чином, остаточно приймаємо СК-32.

Розрахунковий струм за (7.7) і напруга за (7.8) підзарядного пристрою основних елементів:

 

IПЗП = 70 + 0,15 × 32 = 74,8 А;

UПЗП = 2,15 × 108 = 232 В.

 

Вибираємо ПЗП типу ВАЗП-380/260-40/80.

Розрахункові струм за (7.9) і напруга за (7.10) підзарядного автоматичного пристрою додаткових елементів:

 

IПЗП.дод = 0,05 × 32 = 1,6 А;

UПЗП.дод = 2,15 × 22 = 47,3 В.

 

Вибираємо автоматичний ПЗП типу АРН-3, який постачається комплектно з панеллю автоматичного регулювання напруги типу
ПЕХ-9045-00А2.

Розрахунковий струм за (7.11) і напруга за (7.12) зарядного пристрою:

 

IЗП = 70 + 5 × 32 = 230 А;

UЗП = 2,75 × 130 = 356 В.

 

Вибираємо зарядний агрегат типу ТППС-800.

Приклади розрахунку навантажень на АБ блоків 150-500 МВт наведені в табл. 10.9 – 10.12 [4].

 

Контрольні запитання

 

1.       Загальні відомості про проектування системи керування ЕС.

2.       Вибір системи оперативного керування.

3.       Проектування щитів керування.

4.       Споживачі енергії постійного струму.

5.       Використання акумуляторних батарей на ЕС та підстанціях.

6.       Вибір акумуляторних батарей, підзарядних та зарядних агрегатів.

 

ПОПЕРЕДНЯ                ЗМІСТ               

 

 

РОЗДІЛ 1        РОЗДІЛ 2        РОЗДІЛ 3        РОЗДІЛ 4        РОЗДІЛ 5        РОЗДІЛ 6        РОЗДІЛ 7