Передмова

Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Розділ 2 УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕЮ

Розділ 3 УПРАВЛІННЯ ЛЮДЬМИ

Розділ 4 УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

Тестові завдання для самоперевірки

Список використаної та рекомендованої літератури

Короткий термінологічний словник

1.3.1 Психологічні основи сучасної системи поглядів на менеджмент

У другій половині XX ст. науково-технічний прогрес, конкурентна боротьба, зростання рівня освіти та культури людей викликали необхідність кардинальних концептуальних змін у змісті та мето¬дах менеджменту.

Увага до окремих (локальних) психологічних аспектів управлінської діяльності, притаманна неокласичному етапу розвитку менеджменту, поступово трансформується (особливо починаючи з кінця ХХ ст.) в систему особистісного підходу в менеджменті.

Наряду зі становленням особистісного підходу в менеджменті, активно розвивались системна, ситуаційна, емпірична, математична та інші теорії менеджменту. Зупинемось на короткому аналізі системної та ситуаційної теорій.

Системна теорія менеджменту . Зміна поглядів на сутність організації та розвиток теорії систем вплинули на формування системної теорії управління. Згідно з системним підходом елементи, що становлять зміст управлінської діяльності, пов’язані один з одним та впливають один на одного або безпосередньо, або опосередковано. Зміна в одному з них не¬минуче зумовлює зміни в інших, а в кінцевому підсумку – і в усій організації. Це потребує комплексного розв’язання управлінських проблем.

Одним із представників системного підходу був американсь¬кий дослідник підприємницької діяльності, що посідав протя¬гом 20 років пост президента телефонної компанії, Ч. Барнард, який у своїй праці ”Функції виконавця” (1938) уперше роз¬глянув підприємство як соціальну систему. Основні функції менеджменту, на його думку, полягають у визначенні завдань організації, підтриманні зв’язку між її окремими елементами і забезпеченні їхнього ефективного функціонування.

Барнард сформулював ідею соціальної відповідальності кор¬порації, згідно з якою діяльність окремих організаційних підси¬стем і прийняті в них рішення мають соціальні наслідки як для організації, так і для навколишнього середовища, тому мене¬джмент має це враховувати.

Іншим представником системного підходу вважається видат¬ний теоретик у галузі управління Пітер Друкер.

Розглянемо коротко ключові ідеї теорії менеджменту П. Друкера [108].

- Всезростаюча роль фактора менеджменту. Важливий вплив на сучасну систему поглядів на менеджмент мав розвиток П. Друкером ідеї всезростаючої ролі фактора менеджменту в забезпеченні господарських результатів по¬рівняно з традиційними для економічної теорії факторами ви¬робництва: працею, землею і капіталом. Вперше цю тезу було сформульовано в праці ”Концепція кор¬порації” (1946), а потім і в інших його працях.

-Системний підхід до організації. Методологічною основою теорії менеджменту П. Друкера є теорія системного підходу до розгляду питання організації та її управління. Вчений детально розкриває своє розуміння організації (фірми) як єдиного цілого з трьох складових:

• як бізнесу, тобто як економічного інституту, організованого для випуску продукції з метою задоволення попиту ринку, клієнтів фірми;

• як гуманітарної й соціальної організації, яка наймає людей та зобов’язується організувати їхню працю і стимулювати її з метою підвищення продуктивності праці, здійснювати цент¬ралізоване керівництво та підтримувати взаємозв’язки відносин влади і відповідальності;

• як соціального інституту, інте¬грованого в суспільство, на який впливають суспільні інтереси.

- Організація як відкрита система. П. Друкер подолав традиційну для літератури з управ¬ління бізнесом обмеженість досліджень лише внутрішньофірмових аспектів менеджменту, чим вніс значний вклад в розробку теорії організації як відкритої системи.

- Концепція управління за метою. Найбільш суттєвим внеском ученого в теорію менеджменту є розробка концепції управління за метою. Управління здійснюється згідно з визначеними завдання¬ми організації. Лише після їх розробки можна визначити функції, систему і методи взаємодії елементів процесу управління. Це суперечило логіці, що діяла з часів А. Файоля, відпо¬відно до якої на перше місце ставилися функції і процес управ¬ління.

- Трансформація сучасного суспільства в напрямку суспільства знань. Цей процес, на думку вченого, буде здійснюватися за такими напрямками:

• головною соціальною групою в посткапіталістичному суспільстві стають ”працівники, які мають передові знання”;

• нове суспільство, яке лише розпочинає формува¬тися, є суспільством організацій, головна функція яких – про¬дуктивне використання накопичених знань у процесі реалізації специфічних для кожної організації завдань;

• характерною рисою організацій суспільства знань є налагодження безперервного інноваційного процесу.

- Концепція ”духу організації” (корпоративної культури). Тісний зв’язок із практикою (тридцять років був консультан¬том багатьох великих корпорацій, таких як ”Дженерал моторс”, ”Дженерал електрик” та ін.) дав змогу вченому вже в 50-ті роки розробити основну проблематику феномена ”духу організації”, який у 80 – 90-х роках став активно вивчатися під назвою ”корпоративна культура”.

- Самоврядування трудового колективу. Робітники та службовці мають обирати спеціальний орган для вирішення соціальних проблем і таким чином підвищувати свою відповідальність за справи фірми.

- Соціальна відповідальність бізнесу. Відповідальність бізнесу перед суспільством в цілому і перед окремими людьми, які працюють в організації.

Ситуаційна теорія. З розвитком і ускладненням ринку завдання організації управління підприємством стають більш складними і супе-речливими. За таких умов розробка управлінських рішень потребує аналізу конкретних ситуацій з урахуванням усіх фак¬торів, оцінювання їхнього впливу на діяльність організації і ре¬зультатів її функціонування. Так виникла необхідність у розробці ситуаційного підходу.

В межах ситуаційного підходу доводиться пра¬вомірність різних типів систем управління, залежно від конкретних характеристик організації. Використовуючи ситуаційний підхід, менеджери можуть визначити, які методи і засоби будуть найбільше сприяти досягненню мети організації в конкретній ситуації.

Системний і ситуаційний підходи є мето¬дами, що дають змогу поєднувати, приводити у відповідність частини цілого і тому слугують ефективним методичним апара¬том організації управління в мінливих умовах господарювання.

Значний вплив на розвиток сучасного менеджменту мають й інші теорії, зокрема математична та емпірична.

Основні поняття і ключові слова: сучасні теорії управління, особистісний підхід в управлінні, системна теорія, ситуаційна теорія.