Передмова

Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Розділ 2 УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕЮ

Розділ 3 УПРАВЛІННЯ ЛЮДЬМИ

Розділ 4 УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

Тестові завдання для самоперевірки

Список використаної та рекомендованої літератури

Короткий термінологічний словник

2.2.1 Професійна діяльність

Основним об’єктом психології праці є професійна діяльність. Вивчення суб’єкта праці буде залежати від того, яке значення вкладається в терміни ”професійна діяльність”, ”професія”, ”спеціальність”.

Професія – це область суспільного розподілу праці; своєрідність процесу трудової діяльності; необхідна професійна кваліфікація та рівень компетентності працівників; усвідомлення людиною своєї належності до професійного співтовариства.

Спеціальність конкретизується у професії. Професія – це група споріднених спеціальностей (наприклад, професія – лікар, спеціальність – лікар-терапевт; професія – психолог, спеціальність – педагог-психолог).

Для орієнтації в світі професій існують класифікації.

Під видом професійної діяльності розуміють конкретну професійну діяльність, яка характеризується специфікою предмета, умов, змісту і вимог до неї. Ряд подібних в тому чи іншому відношенні видів об’єднується в типи професійної діяльності.

Відома класифікація професій розроблена Е. Клімовим. У ній професії постають як багатопризнакові об’єкти. Характеристика конкретної професії визначається поєднанням ознак, вибраних за чотирма рівнями. Перший рівень об’єднує типи професій за предметним змістом праці (Л – людина, П – жива природа, Т – техніка і нежива природа, З – знак, X – художній образ). Відповідно до цього виділяються п’ять типів професій: ”людина – людина”, ”людина – природа”, ”людина – техніка”, ”людина – знак”, ”людина – художній образ”. Другий рівень становлять класи професій, об’єднаних за переважаючою метою трудових завдань (П – перетворювальні, Г – гностичні, В – вишукувальні). Третій рівень становлять загони професій, які класифікуються за використовуваними знаряддями праці (Р – ручні, М – механізовані, А – автоматизовані, Ф – функціональні). Нарешті, четвертий рівень об’єднує групи професій за умовами праці та їх вимогами до людини (П – побутові умови праці, В – робота на відкритому повітрі, Н – незвичайні умови праці, пов’язані з наявністю факторів шкідливості для здоров’я, небезпеки, М – особливі вимоги професії до моральних якостей суб’єкта праці). Аналізуючи конкретну професію із зазначених підстав, можна скласти її ”формулу”.

Корисною для психологів є класифікація професій за галузями народного господарства. Ця класифікація багатоцільова, основу її становлять економічні та технологічні критерії. Знаючи про належність конкретної професії до деякої галузі, можна визначити характер продукту праці, тип використовуваних технологій, ступінь небезпеки професії за ризиком професійних захворювань і травматизму.

Діяльність також прийнято розділяти на виконавську і управлінську. Перша характеризується тим, що суб’єкт праці безпосередньо впливає на його предмет, хоча і контактує при цьому з іншими суб’єктами. Друга ж (управлінська), зазвичай, не передбачає такого прямого впливу, однак обов’язково передбачає організацію одним суб’єктом діяльності інших людей, а також ієрархічність їх підпорядкування. Управлінська діяльність – це діяльність з організації інших діяльностей.

Основні поняття і ключові слова : професійна діяльність, професія, спеціальність, вид професійної діяльності.