ПередмоваРозділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇРозділ 2 УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕЮРозділ 3 УПРАВЛІННЯ ЛЮДЬМИРозділ 4 УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮТестові завдання для самоперевіркиСписок використаної та рекомендованої літературиКороткий термінологічний словник |
2.2.2 Психологічні основи профорієнтації, профвідбору та атестації кадрів Важливим елементом управління працею є проблема професійного підбору кадрів, який містить питання профорієнтації, професійного відбору та атестації кадрів. Профорієнтація – це система заходів, спрямованих на виявлення особистісних особливостей, інтересів і здібностей у кожної людини для надання їй допомоги в усвідомленому виборі професії, найбільш відповідної її індивідуальним можливостям. В системі профорієнтації виділяють такі функції [20]: а) соціальну – засвоєння певної системи знань, норм, цінностей, що дозволяють здійснювати соціально-професійну діяльність людини; б) економічну – поліпшення якісного складу працівників, підвищення професійної активності, кваліфікації та продуктивності праці; в) психолого-педагогічну – виявлення, формування та облік індивідуальних особливостей кожного, хто вибирає професію; г) медико-фізіологічну – врахування вимог до здоров’я і окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання тієї чи іншої професійної діяльності. Основними напрямками професійного супроводу у зв’язку з вибором професії є: а) професійне просвітництво, побудоване на популяризації сукупності знань про соціально-психологічні та інші аспекти обраної професії; б) професійне консультування, що виконує довідково-інформаційну, діагностичну функцію і формує мету. Профвідбір – це система заходів, що дозволяє виявити людей, які за своїми індивідуальними особистими якостями найбільш придатні до навчання і подальшої професійної діяльності з певної спеціальності. Основним компонентом профвідбору є визначення професійної придатності. Професійна придатність – це імовірнісна характеристика, що відображає можливості людини з оволодіння будь-якою професійною діяльністю. Основними структурними компонентами придатності людини до роботи є [20]: • громадянські якості (духовність, моральність, ставлення до людей, суспільства); • ставлення до праці, до професії, інтереси, схильність до даної галузі праці; • загальна дієздатність – фізична та розумова (широта і глибина розуму, самодисципліна, розвинений самоконтроль, безкорислива ініціатива, активність); • спеціальні здібності – якості, необхідні в певних видах діяльності (пам’ять на аромати для кулінара, слух для музиканта, просторове мислення для конструктора і т. п.); • знання, навички, досвід, вишкіл в даній професійній області. Атестація – це спеціальний вид оцінювання працівника і реально виконаних ним робіт, спрямований на виявлення рівня кваліфікації з метою визначення ступеня ефективності. Під час атестації застосовуються такі прийоми отримання інформації про працівника, як вивчення письмових джерел, співбесіда, вивчення працівника в штучно створених умовах або ситуаціях, вивчення кандидата в період тимчасового виконання посади, експертні оцінки та ін. Основні поняття і ключові слова : професійна орієнтація, професійний відбір, професійна придатність, атестація. |