ПередмоваРозділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇРозділ 2 УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕЮРозділ 3 УПРАВЛІННЯ ЛЮДЬМИРозділ 4 УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮТестові завдання для самоперевіркиСписок використаної та рекомендованої літературиКороткий термінологічний словник |
4.1.3 Соціально-психологічна характеристика організації Налагодження діяльності організації потребує знання її основних соціально-психологічних характеристик . Структурно організацію утворюють різноманітні зв’язки та взаємозв’язки її елементів – організація є комунікативною системою. До її системи входять формальні, неформальні, напівформальні, позаформальні, офіційні й неофіційні зв’язки. Неформальні реалізуються в системі міжособистісних контактів і відносин, формальні – у системі відносин, обумовлених і закріплених у службових інструкціях. Організація як соціально-психологічний феномен стосовно кожного її індивіда виконує соціально-психологічні функції [32]. Функція адаптації передбачає соціальну адаптацію працівника (забезпечення впевненості в соціальній справедливості; забезпе¬чення професійного пристосування до умов середовища та ін.). Функція актуалізації має на меті надання організа¬цією кожному її члену соціально-технологічних засо¬бів, які дають змогу реалізувати творчий потенціал в індивідуальній діяльності чи у співпраці, взаємодії з іншими. Соціально-психологічний продукт цих відносин – самооцінка, мотивація досяг¬нень, рівень вимог та ін. Функція групової інтеграції та активізації діяльності сприяє активній перебудові неупорядкованих групо¬вих станів, забезпечує оптимальне поєднання індивідуальних дій в умовах спільної діяльності, погодженість рольової поведінки співробітників при розв’язанні спільного завдання. Організація дає змогу людині реалізувати енергію творчості. Організація як соціально-психологічний феномен містить механізми соціальної регуляції організаційної поведінки. З огляду на специфіку їх функціонування виокремлюють такі групи цих механізмів: • соціального впливу – організації впливають на морально-психологічний стан індивідів, на демографічні процеси; завдяки системам влади в організації підтримується внутрішній соціальний порядок тощо; • соціальної залежності – специфіка зв’язків між структурними компонентами організації; • соціальної відповідальності – специфіка контролю над діяльністю суб’єкта з погляду виконання ним прийнятих норм, правил, завдань та ін. |