Передмова
Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Розділ 2 УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕЮ
Розділ 3 УПРАВЛІННЯ ЛЮДЬМИ
Розділ 4 УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ
Тестові завдання для самоперевірки
Список використаної та рекомендованої літератури
Короткий термінологічний словник
4.3.3 Комунікативно-психологічні засади ефективності розвитку соціальної групи (організації)
Основою формування та розвитку соціальної групи (організації) є комунікативний процес, ефективність якого значною мірою залежить від таких комунікативно-психолгічних явищ як міжособистісна сумісність, взаєморозуміння, групова згуртованість та соціально-психологічний клімат. З іншого боку, ці явища є критеріями рівня розвитку соціальної групи.
Міжособистісна сумісність
Головні її ознаки – вза¬ємне прийняття партнерів у спілкуванні та спільній ді¬яльності, висока безпосередня задоволеність учасників взаємодії її процесом і результатом, коли кожний із них виявився на висоті вимог іншого. Базується вона на оптимальній схожості або доповнюваності ціннісних орієн¬тацій, соціальних установок, інтересів, мотивів, інших індивідуально-психологічних та соціально-психологіч¬них характеристик особистості. Критерієм міжособистісної сумісності є суб’єктивна задоволеність партнерів ре¬зультатами взаємодії, взаємними симпатіями, взаєморозумінням, взаємоповагою.
Існують різні класифікації сумісності. Акцент на ролі саме міжособистісної сумісності роблять у своїй класифікації сумісності Р. Кричевський та І. Антонова. На їх думку міжособистісна сумісність ґрунтується на [12]:
• спрацьованості партнерів і зумовлена тривалою взаємодією;
• операційно-рольовій (в основі лежить розуміння партнерами задумів та дій один одного);
• сумісності особистісних якостей;
• сумісності у спілкуванні в процесі трудової діяльності.
Знання і врахування чинників психологічної суміс¬ності важливі на всіх етапах створення і функціонуван¬ня колективу, є одним із стрижневих елементів управ¬лінської діяльності, оскільки психологічна несумісність породжує конфлікти, антипатію, які спричинюють зни¬ження ефективності функціонування колективу, а інко¬ли і його розвал. Часто до згубних наслідків призво¬дять, наприклад, несумісність керівника і його заступ-ника, формального і неформального лідерів.
Взаєморозуміння у спілкуванні
Однією з причин невиконання підлег¬лими поставлених завдань, виникнення в організації конфліктів (між керівником і підлеглими, між підлеглими) та погіршення в ній соціально-психологічного клімату є відсутність взаєморозуміння, в першу чергу між керівником і підлеглими. Тобто є проблема в досягненні єдності позицій менеджера та підлеглого. Для того, щоб підлеглі сприймали позицію менеджера, потрібно показати їм, що дії, які він повинен здійснити, не тільки не суперечитимуть принциповим поглядам підлеглих, а навіть сприятимуть задо¬воленню певних їхніх потреб. Крім того, люди легше сприйма¬ють і краще виконують завдання тієї людини, до якої вони відчу¬вають емоційно позитивне ставлення і, навпаки, погано сприй¬мають завдання від людини, до якої у них негативне ставлення [106].
Саме від взаєморозуміння між співробітниками організації залежить, яким буде морально-психологічний клімат в організації, а від взаєморозуміння між діловими партнерами – які будуть між ними відносини.
Взаєморозуміння – це таке розшифрування партнерами повідомлень і дій один одного, яке відповідає їх значенню з погляду їхніх авторів.
Прагнення до взаєморозуміння не тільки психологічна, а й етична проблема. Використання механізмів взаєморозуміння, їх пошук, добір і зміна – це прояв моралі в реальності, свідчення моральності людини.
Механізми взаєморозуміння:
• рефлексія – у соціальній психології це механізм усвідомлення індивідом чи групою того, як їх насправді сприймають і оцінюють інші індивіди чи групи;
• ідентифікація – уподібнення себе іншому;
• емпатія – уміння проникнути в переживання іншої людини, уміння співпереживати, співчувати.
Групова згуртованість
Групова згуртованість – процес групової динаміки, який характе-ризує міру (ступінь) прихильності до організації (групи) належних до неї осіб; дружний, організований, одностайний колектив.
Вона передбачає утворення і розвиток у групі (орга¬нізації, установі тощо) зв’язків, які забезпечують пере¬творення зовнішньо заданої структури на психологічну спільність людей, складний психологічний організм, якому властиві безконфліктність відносин і узго¬дженість внутрішньогрупових дій. Конкретними показника¬ми згуртованості є: рівень взаємної симпатії в міжособистісних відносинах; ступінь привабливості групи для її учасників.
До факторів, які впливають на рівень згуртованості дослідники відносять [12]:
• частота взаємодії;
• стиль керівництва групою;
• статусні та поведінкові характеристики членів групи;
• вияви подібності між людьми (за віком, професією, цінностями, установками тощо);
• успіх у виконанні групового завдання.
Соціально-психологічний клімат
Значний вплив на ефективність діяльності організації має соціально-психологічний клімат організації.
Соціально-психологічний клімат організації – це соціально-психологічний стан організації як єдиного цілого, що інтегрує її окремі групові стани і дає уявлення про характер ціннісних орієнтацій, міжособистісних відносин, взаємних очікувань у ньому.
Інституційною основою соціально-психологічого клімату організації є ”соціально-психологічні клімати груп”, які входять в організацію.
Соціально-психологічний клімат групи – якісний аспект міжособистісних відносин, що виявляється у сукуп¬ності внутрішніх (психологічних) умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості у групі.
Соціально-психологічний клімат ха¬рактеризують як позитивні, так і негативні ознаки. До позитивних ознак соціально-психологічного клімату належать [63]:
- наявність позитивної перспективи для групи і кожного її індивіда;
- взаємодовіра і висока взаємовимогливість у групі;
- ділова критика;
- вільне висловлювання власної думки;
- відсутність тиску керівників на підлеглих;
- достатня поінформованість працівників про цілі та завдання організації;
- задоволеність працею й належністю до групи;
- прийняття на себе відповідальності за стан справ у групі тощо.
Негативними ознаками соціально-психологічного клімату є дезінтеграція групи, нечітко визначені права та обов’язки осіб організації, відсутність чітко налаго¬дженої системи комунікацій, наявність проблем адап¬тації до умов організації та ін.
Основні поняття і ключові слова: міжособистісна сумісність, взаєморозуміння, механізми взаєморозуміння, групова згуртованість, соціально-психологічний клімат колективу.
