Передмова

Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Розділ 2 УПРАВЛІННЯ ПРАЦЕЮ

Розділ 3 УПРАВЛІННЯ ЛЮДЬМИ

Розділ 4 УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

Тестові завдання для самоперевірки

Список використаної та рекомендованої літератури

Короткий термінологічний словник

4.6.2 Формування іміджу персоналу

Основна інвестиція в загальний імідж організації – люди .

Стосовно людини термін ”імідж” передає поняття – візуальна привабливість особи, самопрезентація, конструювання людиною свого образу для інших.

Американський дослідник іміджу Ліліан Браун вважає, що професійний навик сам по собі не забезпечить вам роботи або підвищення по службі. Для цього потрібно викликати прихильність до себе людей з якими працюєш, тобто необхідно створити потрібний імідж. Вважається, що люди судять про нас за зовнішнім виглядом, враженням, яке ми створюємо протягом перших п’яти секунд розмови. Саме такі якості особи, як зовнішність, голос, уміння вести діалог можуть зіграти вирішальну роль у кар’єрі і у всьому житті [10].

Але робота над створенням іміджу ділової людини не зводиться лише до створення зовнішнього образу, який може маскувати реальну сутність людини. Зовнішній вигляд – це лише стиль, обумовлений внутрішнім складом особистості.

Першим аспектом (етапом) формування іміджу є рівень самооцінки людини, яка, значною мірою, визначає її поведінку. Занижена самооцінка сковує людину, завищена – не дозволяє об’єктивно оцінювати ситуацію і себе в ній.

Можемо визначити основні компоненти іміджу ділової людини:

• самооцінка особистості;

• моральні цінності особистості;

• рівень психологічної культури;

• етика та психологія ділового спілкування;

• діловий етикет і протокол;

• тактика спілкування (уміла орієнтація в конкретній ситуації, володіння механізмами психологічної дії і т. д.);

• зовнішній вигляд (одяг, аксесуари до одягу; постава і хода).

Виділяють зовнішні та внутрішні чинники формування іміджу.

Зовнішні чинники іміджу :

• зовнішній вигляд: одяг, аксесуари до одягу, зачіска, макіяж;

• гарні манери: належні жести, пози, постава, хода;

• виразність міміки та вміння нею керувати;

• вміння використовувати простір для спілкування тощо.

Внутрішні (психологічні) чинники іміджу :

• мистецтво подобатися людям;

• вміння правильно спілкуватися;

• наявність необхідних для позитивного іміджу якостей особистості;

• вміння розуміти людей та впливати на них тощо.

Внутрішні (етичні) чинники іміджу :

• чесність;

• порядність;

• повага до підлеглих, партнерів;

• вірність даному слову;

• здатність ефективно взаємодіяти згідно з діючим законодавством, встановленими правилами і традиціями тощо.

Фахівців, які займаються створенням образу, називають іміджмейкерами. На Заході, де іміджу приділяють велику увагу, існує широка мережа іміджмейкерів. У нашій країні ця діяльність ще не дуже поширена, окрім того, послуги іміджмейкерів коштують недешево. Тому кожен, певною мірою, повинен стати іміджмейкером. Потрібно уміти сформувати уявлення про імідж представника вашої професії, визначити його психологічний портрет. Кожен повинен стати ”self-made-man” – людиною, яка сама себе створила.

Значну роль у формуванні іміджу організації відіграє імідж керівника.

Імідж керівника містить такі складові [63].

• Професіоналізм і компетентність. Кожен керівник повинен мати знання, володіти методами реалізації своїх обов’язків.

• Динамізм, швидка реакція на ситуацію, активність. Керівник повинен уміти вчасно відреагувати на подію і прийняти відповідне рішення.

• Моральна надійність керівника. Це є необхідною умовою для того, щоб співробітники організації могли довіряти керівникові і водночас відчувати його підтримку.

• Уміння впливати на людей справою, словом і зовнішнім виглядом. Виховний вплив справою реалізується у формі особистого прикладу, активного залучення людей до трудової діяльності, вплив словом – завдяки вмілому користуванню засобами ділової риторики. Вплив зовнішнім виглядом передбачає ефективну самопрезентацію (етика спілкування, естетика одягу, приваблива манера поведінки тощо).

• Гуманітарна освіченість. Основу світоглядних засад керівника можуть становити такі гуманітарні цінності: соціальна захищеність, здоров’я, духовне багатство, екологічна безпека людей. Отже, позитивний імідж керівника створюють: турбота про процвітання організації, інтереси підлеглих, належні умови праці; відкритість для співробітників; широке коло спілкування та ін.

• Психологічна культура керівника. Знання керівником психології працівника, уміння підбирати собі команду згідно з вимогами організації та індивідуальними особливостями кадрів є передумовами успішної діяльності організації.

Отже, імідж є способом життя особи і групи, завдяки якому складається враження про них.

Формування, підтримання та розвиток іміджу потребує виваженої, ґрунтовної діяльності щодо створення, закріплення, посилення позитивної громадської думки про організацію.

Скоординовані дії щодо впливу на громадську думку спрямовані на формування або зміну на свою користь уявлень (поведінки) людей. Ці дії називають діяльністю у зв’язках із громадськістю (Риblic Relations). У добре роз¬винутих організаціях управління іміджем здійснюють центри, відділи зв’язків з громадськістю.

Паблік рілейшнз є невід’ємною складовою ефек¬тивного управління будь-якою організованою формою діяльності. Його мета полягає у встановленні двосто¬роннього спілкування для з’ясування загальних уяв-лень, спільних інтересів, досягнення взаєморозуміння, яке базується на правді, знанні та цілковитій поінфор¬мованості.

Успіх діяльності, престиж організації залежить не тільки від того, що та як вона виробляє, а й від її імі¬джу, тобто уявлення людей про неї. Тому психологія уп¬равління іміджем організації, її співробітників та ефективна реклама є невід’ємною частиною діяльності керівника.

Основні поняття і ключові слова: імідж, імідж організації, імідж ділової людини, імідж керівника.